Синдром Шарко. Як боротися з хворобою Шарко?

Синдром Шарко - що це таке і як проявляється? Саме представленим питань ми присвятимо цю статтю.

Опис захворювання

Синдром Шарко (або кульгавість) являє собою захворювання, яке характеризується виникненням, а також посиленням больових відчуттів і слабкості в нижніх кінцівках під час ходьби. Такі прояви часто змушують хворого зупинятися, адже в спокої названі симптоми практично не турбують. Найчастіше цьому відхиленню люди піддаються в результаті:

• надмірного захоплення алкогольними напоями та табаком;
• зайвого веса;
• підвищеного рівня холестерину в крові;
• спадковості і інш.

Основні симптоми

Синдром Шарко - це досить хворобливий стан, який завдає хворому незручність і значно погіршує якість його життя. При такому відхиленні людина часто скаржиться на відчуття втоми, а також дискомфорт і болі в нижніх кінцівках під час ходьби, особливо в сідничної області та литкових м`язах. Бувають і такі випадки, коли больові відчуття локалізуються в м`язових тканинах стегон і попереку. Як відзначають пацієнти з діагнозом Шарко, хвороба частково затихає і слабшає відразу ж після нетривалого відпочинку.

При такому захворюванні в дистальних відділах нижніх кінцівок у хворого часто спостерігаються трофічні і вегетативно-судинні порушення (наприклад, акроціаноз, похолодання стоп, мармуровість шкірних покривів і їх дистрофічні зміни, відсутність пульсу на артеріях стоп, а також гангрена пальців, яка часто поширюється в проксимальному напрямку).

Крім усього іншого, синдром Шарко характеризується і дегенеративно-дистрофічними змінами кісток і суглобів (гіпертрофія окремих ділянок, дегенерація хрящів, кісткові секвестри, остеофіти, внутрішньосуглобові і спонтанні переломи трубчастих кісток). Крім того, розпущеність і знижена чутливість суглобів значно збільшують ризик появи травматичних ушкоджень.

Причини виникнення

Синдром Шарко - хвороба, зумовлена ураженням артерій ніг (тромбангіітом, облітеруючий атеросклероз, периферичної формою неспецифічного аортоартериита і інш.). Больові відчуття у пацієнта виникають через недостатнє притоку крові до м`язових тканин нижніх кінцівок. Також захворювання може виникнути в результаті здавлення кінського хвоста при стенозі хребта, рідше - внаслідок ішемії спинного мозку при артеріовенозної мальформації або атеросклерозі аорти.

Лікування захворювання

Терапія переміжної кульгавості полягає у безпосередньому лікуванні основного джерела захворювання, а саме артерій. Як правило, в таких ситуаціях лікарі радять своїм пацієнтам відмовитися від усіх шкідливих звичок, знизити вагу і дотримуватися суворої дієти. Також пацієнтам призначається спеціальний комплекс фізичних вправ, які дозволять перемогти ознаки хвороби.

Що стосується консервативних методів лікування, то до них можна віднести прийом різних медичних препаратів. Їх дія дає знеболюючий і судинорозширювальний ефект. Також аптечні засоби сприяють зниженню холестерину в крові та її розрідженню.

При гострій необхідності застосовується хірургічне втручання, в процесі якого розширюється просвіт артерії за допомогою введення в неї спеціального катетера.

Синдром Шарко-Марі-Тута

Дане відхилення являє собою групу спадкових захворювань, для яких характерна дегенерація периферичних нервових волокон. Слід особливо відзначити, що різні варіанти названого синдрому можуть грунтуватися на різних генетичних дефектах. Більшість таких хвороб успадковуються за аутосомно-домінантним механізму. Проте в даний час виявлені і варіанти захворювань, пов`язані зі зчепленням Х-хромосоми.

При такому діагнозі, як синдром Шарко-Марі, у хворого уражаються спинний мозок і периферичні нерви. Залежно від певного генетичного дефекту у людини може формуватися аксональна або демієлінізуюча невропатія.

Найчастіше представлене відхилення починає розвиватися в юнацькому або підлітковому віці. Симптоми цієї групи захворювання з часом посилюються, а хвороба прогресує, внаслідок чого настає помірна ступінь інвалідизації, що не призводить до летального результату.

Симптоми відхилення

Дана хвороба починає проявлятися з атрофії дистальних м`язових тканин ніг і слабкості. З часом стопи деформуються, а пальці стають молоткообразних і великими. У дітей з таким діагнозом практично завжди спостерігається затримка фізичного розвитку.

Лікування спадкової хвороби

Певної терапії такого патологічного стану не існує. Однак для поліпшення самопочуття хворого лікарі часто призначають лікувальну гімнастику і трудотерапию. Крім того, пацієнтами з таким діагнозом активно використовуються всілякі медичні пристосування, що дозволяють усунути больові симптоми. Наприклад, при висячої стопі застосовують ортопедичну скобу, зміцнюючу гомілку і інш. Також має досить велике значення генетичне консультування.

Хвороба фон Віллебранда

Слід особливо відзначити, що до спадкових захворювань відноситься не тільки синдром Шарко. Віллебранда хвороба також може передаватися від найближчих родичів.

Як відомо, представлене відхилення є найбільш поширеним видом спадкових розладів, що призводять до порушення згортання крові або процесу коагуляції. Однак нерідко це захворювання виникає і протягом життя в результаті дії інших хвороб (тобто придбана форма).

Симптоми хвороби

Ризик виникнення кровотечі при такому відхиленні значно відрізняється в залежності від того чи іншого типу хвороби. Основними ознаками цього спадкового розлади є періодичні кровотечі з носа, безпричинне поява гематом і синців, кровоточивість ясен та ін. У жінок можуть ставати рясними місячні, а при пологах існує ризик втрати великої кількості крові.

Лікування захворювання

Пацієнтам з таким діагнозом ніякого лікування не потрібно, але ризик сильної кровотечі у них завжди підвищений. Таким чином, хворому можуть бути рекомендовані препарати, які знижують цей явний симптом захворювання. Якщо ж пацієнту планується робити хірургічну операцію, то лікарі обов`язково проводять профілактичне лікування.