Підвіска Макферсон: історія виникнення

Підвіска Макферсон являє собою один з типів автомобільних підвісок, в якій основним елементом виступає стійка амортизатора. Вона ще відома в народі як «качає свічка» або підвіска на напрямних стійках. Спочатку дана конструкція з`явилася в результаті розвитку підвіски на поперечних подвійних важелях. В даному випадку, знизу встановлюється тільки один поперечний важіль, а на місце другого прийшов шарнір, що знаходиться високо під самим крилом. У цьому пристрої роль частині нижнього важеля, як правило, виконує стабілізатор поперечної стійкості. Нахил стійки амортизатора для такого елемента автомобіля, як підвіска Макферсон, грає найважливішу роль. З метою виконання поправок ходових характеристик автомобіля використовують як подовжній, так і поперечний нахил.

Автором цієї підвіски, створеної в сорокових роках минулого століття, є Ерл Макферсон, американський інженер, у той час трудився на благо компанії GM. Конструктор розробив її для Шевроле Кадет, доступного для робітничого класу авто, яке повинно було реалізовуватися на американському ринку. У підсумку, модель так і не була запущена на конвеєр. У підсумку, першу крупносерійним автомобілем, в якому використовувалася підвіска типу Макферсон, в 1948 році став Форд Веде. Не можна не відзначити і той факт, що на самому початку двадцятого століття розроблялися підвіски, практично не відрізняються по конструкції від даної. Приміром, Гуїдо Форнаса з італійського «Фіата» створив багато в чому аналогічну підвіску кількома десятиліттями раніше, тому існує думка, що американець все-таки запозичив ці розробки.

Як спочатку планував інженер Макферсон, підвіска могла використовуватися і для передніх, і для задніх коліс. Так було задумано і для проекту Шевроле Кадет. Незважаючи на це, в першу автомобілях розробка застосовувалася виключно спереду. Для того щоб спростити процес будівництва і здешевити його, виробник вирішив залишити задню підвіску стандартної - залежною, на поздовжніх ресорах і з жорстким мостом. Вперше дана установка була застосована для задніх коліс в автомобілі Лотус Еліт в 1957 році Коліном Чепменом. Виходячи з цього, в деяких країнах її, як правило, називають підвіскою Чепмена. У нашій же державі для позначення даної розробки часто використовується назва «хитна свічка» або «свічкова підвіска».

У своєму дебютному варіанті підвіска Макферсон вирізнялася тим, що кульовий шарнір в ній встановлювався на продовження осі стійки амортизатора. Отже, вісь амортизаторной стійки представляла собою вісь повороту колеса. Через деякий час з`явилася практика зміщення її назовні, до колеса шарніра, завдяки чому плече обкатки отримало менші значення. Це було зроблено в перших поколіннях автомобілів Volkswagen Passat і Audi 80. Макферсон помітно поступається підвісці на поперечних подвійних важелях в кінематичних параметрах. Вона займає більше місця у висоту і сильніше передає вібрацію з шумом на кузов. Більше того, для виконання обслуговування амортизатора необхідно знімати всю стійку. Є й свої переваги: менша вартість, компактність по ширині і малу вагу, виходячи з чого, пристрій має широку популярність і в сучасному будівництві автомобілів.

У сімдесяті роки минулого століття підвіска Макферсон набула масового поширення. Пояснити це можна тим, що всі існуючі до цього технологічні проблеми були вирішені. Зокрема, мова йде про можливість серійного випуску стійок амортизатора з необхідним ресурсом. Тепер пристрій відрізнялося дешевизною і високою технологічністю, незважаючи на багато недоліків, тому широко застосовувалося в автомобілебудуванні. У вісімдесятих роках цей тип підвіски взяли собі на озброєння навіть виробники дорогих авто, серед яких Mercedes-Benz, BMW і Audi. Незважаючи на це, через якийсь час така необхідність зникла, і провідні автомобільні компанії повернулися до підвіски на поперечних подвійних важелях. Вона хоч і дорожче, але все-таки має більш якісні кінематичні параметри, що забезпечують значно вищий комфорт при їзді.