Технічний аналіз ринку цінних паперів: деякі методики вимірювань

Така процедура, як технічний аналіз ринку цінних паперів, в самому простому розумінні, являє собою дослідження стану і тенденцій динаміки фондового ринку. Теоретичною та методологічною основою цього вивчення є визнання принципу дії зовнішніх збурень ринку. Згідно з цим принципом, в результаті таких збурень, змінюються показники обсягів торгівлі і, відповідно, показники цінових рівнів. Саме тому технічний аналіз ринку цінних паперів передбачає можливість ігнорування при дослідженні чинників зовнішнього характеру, і приділення найбільшої уваги динаміці показників самого ринку. При цьому щоб уникнути громіздких процедур дослідження, слід чітко розмежувати ті джерела, які використовує стратегічний аналіз ринку, і які доцільно використовувати при аналізі технічному. Стратегічний, у якості таких передбачає використовувати річні звіти, внутрішню пресу компанії, публікації ЗМІ, інтерв`ю експерта, виставки, бенчмаркінгового інтерв`ю, різноманітні бази даних з незалежних джерел, аналіз торговельної політики та інші.

Ще одна особливість, яку передбачає технічний аналіз ринку цінних паперів, полягає в тому, що попередні параметри стану ринку час від часу можуть повторюватися, а це дає можливість на основі зіставлення динаміки цих станів виявити деякі тенденції його розвитку, що дуже важливо для економічного прогнозування його стану в майбутніх періодах.

Кон`юнктура ринку завжди визначається характером взаємодії двох найважливіших показників його стану - попиту і пропозиції. Саме тому технічний аналіз призначається для того, щоб точно визначити параметри їх нерівноважного стану: за часом, величині, повторюваності, глибині ризиків і т.д. Як правило, на відміну від стратегічного аналізу, технічний повинен дати відповіді на питання про короткострокові тенденції ринкової динаміки.

Основним методом технічного аналізу є складання і зіставлення графіків цінових трендів. На них відображаються показники часу і ціни. Сам дослідник визначає величину прийнятного зміни (кроку динаміки), яке слід брати до уваги і потім коригувати діяльність компанії чи підприємства, або ті, значеннями яких можна знехтувати.

Як правило, на таких графіках відображаються граничні допустимі значення.

Лінія опору, значення, при якому ціна активів не повинна зрости. У теханализа прийнято вважати, що якщо ціна активу виходить за межі значення лінії опору, то це є знаком для її покупки.

Лінія підтримки являє собою показник, який вказує, що ціна активу не повинна більш знижуватися. У цьому випадку, технічний аналіз ринку цінних паперів «подає сигнал» про необхідність продажу акцій.

Також поширеною методологією, яку широко використовують, коли проводять теханализ, є методика вимірювання цінового тренда, що отримала найменування «голова і плечі». Така назва виникла від зовнішнього виду діаграми, одержуваної при відображенні значень. У ній присутні три пікових показника: один високий (більший за значенням) і два (по боках від високого) менших за значенням - голова і плечі. По нижніх значень піків «плечей» і проводиться сигнальна лінія опору, яка говорить про необхідність зміни тренда або про його збереження. Такий метод дуже поширений і ефективний, наприклад, при необхідності провести аналіз ринку товарів, тому що дає швидке і досить точне уявлення про поведінці споживчого ринку.

Крім дослідження графіків і діаграм, що відображають поведінку ринку, методологія його вивчення передбачає аналіз і таких показників, як зростання торгівлі, визначення кількості угод з активами.

Існує також і концепція протилежної думки, яка передбачає, що інвестор повинен діяти всупереч даним теханализа, тобто робити кроки, протилежні загальним поточному стану ринку і навіть його тенденціям.