Антикризовий менеджмент: його головні особливості

Антикризовий менеджмент отримав повсюдне поширення в роки світової фінансової кризи 2000-х років. Згідно літературі зарубіжних авторів, дане поняття має на увазі розробку конкретних заходів щодо стабілізації та поліпшення економічної ситуації в країні.

Якщо розглядати цей термін на рівні мікроекономіки, то антикризовий менеджмент - це розробка заходів щодо акумуляції всіх наявних ресурсів підприємства з метою продовження діяльності в дуже важких і нестабільних умовах. По суті, під час кризи більшість організацій балансують на межі банкрутства, оскільки не знають, чого чекати.

Для того щоб антикризовий менеджмент реалізовувався якісно, необхідно виявити причини виникнення таких масштабних труднощів. На основі даного факту багато фахівців трактують цей термін, як програму заходів щодо усунення причин, які спричинили розвиток кризи. На жаль, в нашій країні на сьогоднішній день рівень кваліфікації менеджерів недостатньо високий. Саме тому збільшується кількість помилок і неправильних рішень, які приймають співробітники керівних посад. Варто розуміти, що в період економічної слабкості країни необхідно інакше розпоряджатися активами підприємств і організацій. У будь-якому випадку доведеться перейти на режим економії, так як загальна ситуація на ринку буде вкрай важкою, та й зниження попиту не змусить себе чекати.

Антикризовий менеджмент спрямований не тільки на усунення тимчасової нестачі фінансових ресурсів, а й на досягнення міцних позицій на ринку. А отже, потрібно використовувати такі інструменти, які довели свою ефективність на прикладі минулих періодів. Звичайно, не варто відкидати новацій, адже деякі рішення можуть здаватися небезпечними і навіть ризиковими, але на ділі значно поліпшити стан компанії. Крім того, варто пам`ятати, що менеджмент - управління, причому грамотне управління всіма наявними активами підприємства. Тому кожна дія, схвалене керівником, повинно бути ретельно обдуманим ходом, спрямованим на досягнення спільної мети. А сукупність цих заходів повинна бути єдиним організмом, комплексно функціонуючим.

Зазвичай в кризовій ситуації не обійтися без деяких втрат. До таких можна віднести зменшення продуктивності і, як наслідок, скорочення прибутку. Для керівника це є досить серйозною втратою, що заважає нормальній роботі підприємства. Крім того, зниження рівня прибутковості змушує зменшувати заробітну плату персоналу, а іноді й виробляти масштабні скорочення. Держава також не зацікавлене в таких наслідках, оскільки відбувається різкий стрибок рівня безробіття, що важким тягарем лягає на економіку країни.

Більшість фахівців, що здійснюють антикризовий менеджмент, бачать в якості головного завдання максимальне скорочення витрат виробництва. Але тільки лише цих дій буде недостатньо, адже по кризі потрібно «бити» комплексними заходами. Найскладнішим завданням в даних умовах буде пошук джерел фінансування подальшої діяльності, так як банківське кредитування або припиняється, або здійснюється під величезні відсотки і дорогі застави. Не кожне підприємство зможе дозволити собі таку розкіш, як позики і кредити, особливо організації малого та середнього бізнесу. Звичайно, держава проводить асигнування в даному напрямку, але далеко не всі компанії зможуть отримати допомогу уряду.

Отже, щоб залишатися на плаву у важкий час світової кризи, необхідно з усією відповідальністю підійти до питання подальшого планування виробничої діяльності. Грамотний керівник заручиться розумінням персоналу організації, адже це допоможе підтримувати показники ефективності на колишньому рівні, з меншими витратами на оплату праці або з меншою кількістю робочих місць.