Сільське господарство Далекого Сходу. Фактори розміщення

До факторів, що впливає на спеціалізацію сільського господарства і його розміщення відноситься якість ґрунтів, сума активних температур, тривалість теплого періоду, сумарна сонячна радіація, кількість опадів, а також умови зволоженості. Крім цього враховується частота повторюваності несприятливих метеоумов, до яких можна віднести посухи, заморозки, вітрову і водну ерозію, а також рельєф місцевості і забезпеченість водними ресурсами - близькість озер, річок та інших водойм. Враховуючи всі ці чинники, можна стверджувати, що сільське господарство Далекого Сходу, наприклад, принципово відрізняється від цієї галузі економіки в центральних районах країни.

Більшою мірою фактори розміщення сільського господарства та його спеціалізація залежать від природних умов в рослинництві. А в тваринництві найбільш залежним від кліматичних умов є пасовищне тваринництво, до якого відноситься вівчарство і конярство, на яких, наприклад, спеціалізується сільське господарство Зарубіжної Азії, а також оленярство. В таких районах на пасовищне тваринництво істотний вплив роблять такі фактори, як наявність пасовищ, якісний склад рослинності, тривалість періоду використання пасовищ.

До другої групи факторів розміщення сільського господарства відносяться соціально-економічні. В першу чергу - це населення, здатне забезпечувати процес відтворення робочої сили. Так, сільське господарство Далекого Сходу, наприклад, спеціалізується на різних виробництвах сільськогосподарської продукції в різних регіонах залежно від забезпеченості трудовими ресурсами. Адже, як відомо, деякі галузі сільського господарств є більш трудомісткими, ніж інші. Наприклад, виробництво овочів і картоплі, буряків та інших технічних культур вимагає істотних трудових витрат, а значить, може розвиватися тільки в тих областях, де населення може забезпечити необхідний рівень трудових ресурсів.

До соціально-економічним чинникам розміщення сільського господарства належать економічні умови конкретного регіону. Їх визначає наявність переробних підприємств, якість транспортних засобів, наявність шляхів сполучення. Сільське господарство Далекого Сходу не є виключенням з правил, і його спеціалізація визначається цими факторами, а також наявністю у відносній близькості великих міст і агломерованих зон, які формують навколо себе конкретний напрямок спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Крім цього істотним економічним чинником є вже існуючий виробничий потенціал в сільському господарстві даного регіону, до якого відносяться меліоровані землі, різні споруди сільгосппризначення і т.д., а також ефективність транспортування сільськогосподарської продукції в інші райони.

До інших факторів, що визначає розвиток і розміщення окремих галузей у сільському господарстві, можна віднести науково-технічний прогрес. Досягнення в НТП дають можливість підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, розширення ареалів його розповсюдження та ін. Країни з розвиненою ринковою економікою впливають на фактори розміщення і розвитку сільськогосподарського виробництва в державних масштабах, шляхом кредитування підприємств, підтримки цін на продукцію і т.д.

Сільське господарство Далекого Сходу, як і інших регіонів країни, характеризується високотоварним сільським господарством, з високим рівнем хімізації та механізації, а в останнє десятиліття впровадженням автоматизації та мікроелектроніки, а також досягнень селекції та генетики.