Конкурентоспроможність. Коротко про поняття і формах

Сутність ринкових відносин виражається поняттям «конкуренція». Вона являє собою тип відносин між виробниками, що визначає ціни та обсяги пропозицій на ринку товарів і послуг. З іншого боку, існує конкуренція між споживачами, і саме вона формує ринкові ціни та обсяги попиту. Прагнення людини перевершити інших є основним рушійним мотивом і стимулом в конкурентній боротьбі. Конкурентоспроможність фірми визначає її пайову участь у ринковій сфері, а конкурентна боротьба є динамічним процесом, стимулюючим забезпечення ринку новими і більш якісними товарами та послугами.

Конкурентоспроможність організації визначається засобами, використовуваними в конкурентній боротьбі, які дозволяють поліпшити позиції організації на ринку. До них відносяться: ціна і якість виробів, асортимент продукції та сервісне обслуговування, умови платежів і поставок, а також реклама та інформація.

Конкурентоспроможність підприємця або виробника визначається зусиллями, які він докладає до того, щоб задовольнити споживача. Тому конкуренція в ринковій економіці являє собою визначальний фактор впорядкування цін, а також серйозний стимул впровадження у виробництво нових винаходів, технологій, ідей. Крім цього, вона сприяє раціональному та ефективному використанню ресурсів, забезпечує витіснення неефективних підприємств з виробництва, служить гарантом запобігання диктату монополій по відношенню до споживачів.

Функції конкуренції полягають у регулюванні, мотивації, розподілі та контролі.

Термін «конкурентоспроможність» застосовується не тільки щодо окремого товару або послуги, а й також по відношенню до галузі або підприємству. Конкурентоспроможність є предметом вивчення фахівців у галузі менеджменту, маркетингу, мікро та макроекономіки, а також товарознавства.

Базовим поняттям конкуренції в умовах ринкової економіки була і залишається конкурентоспроможність продукції (товару), яка є відносною характеристикою, що відбиває принципова відмінність товару (продукції, послуги) від товару конкуруючої організації та відбиває ступінь витрат на її виробництво. До витрат в цьому випадку відноситься ціна споживання, яка включає витрати покупця, а також всі супутні витрати при його використанні або споживанні.

Умовно конкуренція підрозділяється на сумлінну та недобросовісну конкуренцію. Основними методами сумлінної її форми є: зниження цін і підвищення якості товарів і послуг, активне використання реклами та розвиток послуг сервісного обслуговування, створення нових товарів з використанням досягнень науково-технічного прогресу.

Одна і традиційних форм конкуренції - «війна цін» - може бути здійснена пониженням цін, сезонними розпродажами, локальним зміною цінової політики, збільшенням терміну споживчого кредиту, наданням розширеного асортименту послуг без збільшення цін на них. Такого роду конкуренція покликана виштовхнути з ринку неконкурентоспроможних, більш слабких суперників, а також для проникнення на освоєний ринок товарів і послуг.

Але найбільш ефективною формою конкурентної боротьби за ринки збуту є підвищення якості товарів і послуг, пропонованих на ринку товарів. При цьому, поява на ринку більш високоякісної продукції досить ускладнює прийняття відповідних заходів з боку конкурентів, оскільки випуск нового товару пов`язаний з довгостроковою програмою, що включає накопичення науково-технічної та економічної інформації, розробки і виробництва.