Оборот роздрібної торгівлі та його залежність від вибору процедур державних закупівель

Господарська діяльність держави включає безліч напрямків, в числі яких важливе місце займає роздрібна торгівля. Тому аналіз обороту роздрібної торгівлі представляється необхідним компонентом стратегічного планування економічного розвитку.

Найважливішим показником ефективності роздрібної торгівлі є величина її обороту. Цей оборот роздрібної торгівлі являє собою сукупну вартість товарів, які були продані населенню країни за готівкові гроші підприємствами та компаніями державної форми власності. Як правило, ці товари купуються для особистого споживання або застосування в особистому господарстві. Оборот роздрібної торгівлі відображає реальну виручку організацій та підприємств торгівлі від реалізації товарів населенню країни за умови їх повної або навіть часткової оплати.

Важливим, якщо не найважливішим, чинником ефективності даного виду діяльності для держави виступає сам факт наявності продукції, яку можна запропонувати для продажу населенню. Тому, природним чином, формується проблема наповнення ринку, тобто проблема здійснення закупівель державними торгуючими підприємствами. Державні закупівлі, по суті, формують оборот роздрібної торгівлі. Від їх своєчасного проведення, якісної організації залежить і динаміка обороту роздрібної торгівлі.

Одна з пропозицій для вирішення цих проблем полягає у створенні сучасного підходу до класифікації закуповуваних державою благ і визначенні набору процедур, відповідних обраної класифікації.

Оскільки вибір процедури так чи інакше залежить від ціни і якості закуповуваних благ, в основу їх класифікації пропонується покласти критерій визначно якісних характеристик, тому що оборот роздрібної торгівлі сьогодні, за великим рахунком, визначається якістю споживаних товарів.

За основу цієї класифікації закуповуваних благ можна прийняти поділ товарів на інспекційні, експериментальні і довірчі. До інспекційним відносяться блага, якість яких можна встановити без залучення експертів і до укладення контракту. До експериментальним - ті, характеристики яких встановлюються тільки після укладення контракту і постачання товару.

До довірчим відносяться ті, властивості яких можливо оцінити лише через деякий, можливо тривале, час після їх споживання.

Щоб оборот роздрібної торгівлі відповідав параметрическим характеристикам ринку і купівельної спроможності населення, державні закупи слід класифікувати за якісними показниками закуповуваних товарів та доступності аналізу цих характеристик для споживачів.

До інспекційним товарів можна віднести такі, характеристики яких можуть бути зафіксовані в технічному завданні формальним чином. До даного класу можуть бути віднесені лише товари, так як якість робіт або послуг може бути визначено лише після їх поставки, тобто укладення контракту. Замовник може зафіксувати прийнятний рівень якості всіх необхідних характеристик такого товару в технічному завданні, оцінити їх якість в момент поставки і, у разі поставки товару незадовільної якості, звернутися до суду. Таким чином, замовник має справу зі стандартизованими товарами, якість яких можна встановити, виходячи з специфікацій, стандартів, технічних умов.

Приклад - канцелярські товари (папір, приладдя для письма, комп`ютерна техніка і т.д.) або стандартизовані будівельні матеріали (пісок, цемент і т.д.). Якість такого товару стандартизовано і легко визначається в момент поставки. Закупівля інспекційних товарів може здійснюватися шляхом проведення цінових пропозицій або аукціону.

До експериментальним відносяться ті, якісні параметри яких можна оцінити тільки в процесі використання. До таких відносяться, як правило, нестандартизо, якість яких може бути встановлено замовником тільки після споживання. У такому випадку витрати відмови від контракту і проведення повторної процедури закупівлі істотно вище, ніж для інспекційних товарів. Замовник стикається з ризиками, викликаними невизначеністю, відсутністю достовірної інформації про якість. Така невизначеність може бути знижена за рахунок підвищення інформованості про кваліфікацію постачальника, в чому суттєво допомагають спеціалізовані інститути, що дозволяють замовнику достовірно оцінити якість товару (інститути сертифікації, ліцензування та ін.).

Якщо на ринку існує сертифікація постачальників, здійснювана третіми особами або учасниками ринку, замовник може використовувати наявність сертифікату в якості обов`язкової вимоги до потенційного постачальника. Наявність такого сертифіката може підтверджувати репутацію постачальника на ринку і його технічну оснащеність, наприклад, наявність правильно обладнаних складів продукції. Введення такого вимоги не позбавляє замовника від ризику отримання недоброякісного товару, однак, воно значно знижує такі ризики.

Якість довірчих благ не може бути оцінений замовником самостійно ні до, ні після здійснення поставки. Крім того, якість такого блага може бути відносним, тобто сприйматися різними агентами неоднаково. Довірчі блага нестандартизовані, якість їх неверіфіціруеми, тобто навіть якщо замовник знає, що якість поставленого блага незадовільно, він не завжди може довести це в суді. Приклад довірчого блага - освітні послуги.

Вартість товарів, проданих зі знижкою, також входить в оборот роздрібної торгівлі. У нього не включається тільки вартість тих товарів, які продані організаціям соціальної сфери, індивідуальним підприємцям і підприємствам громадського харчування.