День перекладача

Щорічно в останній день вересня святкується День перекладача - професійне свято всіх тих, хто володіє цією дуже популярною спеціальністю.

Сам по собі День перекладача - досить молоде свято. Адже його почали святкувати тільки лише з 1991 року.

Тоді Міжнародна федерація, яка об`єднує в собі більше ста асоціацій товмачів з усього світу, зазначила його як Міжнародний день перекладача.

Ця професія з давніх пір вважається однією з найбільш затребуваних і шанованих. Ніхто точно не знає, де і коли з`явилися перші перекладачі. Деякі вважають, що вони, судячи з біблійним історіям, з`явилися тоді, коли сильно розгніваний бог вирішив зруйнувати Вавилонську вежу, яку люди, загордившись, вирішили побудувати до неба. Саме тоді бог позбавив людство можливості єдиного спілкування. І люди, які відразу перестали один одного розуміти, розсварилися і розійшлися по всьому світу.

День перекладача призначений на 30 вересня зовсім не випадково: в 420 році в цей день помер покровитель земних перекладачів, один з латинських отців Святої Церкви - Ієронім. Святий отець, як визнає світове співтовариство, вніс незаперечний внесок у розвиток перекладу як науки. Саме він - видатний геній свого часу, історик, письменник, перший на латинську мову переклав Біблію - Вульгаті.

Цікава доля цієї людини: він весь час подорожував, здійснював паломництва на Святу Землю, кілька років прожив відлюдником в пустелі Халкіди, вивчаючи серед «скорпіонів і диких звірів» халдейский і єврейський мови. Як говорив сам Ієронім, він не раз чув труби, які передвіщають Страшний Суд.

Серед істориків є думка про те, що перші перекладачі з`явилися в Єгипті. Їх існування зафіксовано документально. Відомо, що Стародавній Єгипет завжди був великим державою, яка славилося не лише своїми військовими походами, а й лікарями, філософами, мореплавцями і т.д. Інформацію єгиптяни черпали звідусіль, збираючи її в різних землях, у різних народів. І цілком логічно, що все це було б просто марним заняттям, якби в Єгипті не було б талановитих людей - перекладачів, які могли грамотно перекласти будь цінний манускрипт на свою рідну мову.

Велика була роль перекладачів і в Стародавній Греції, що мала свого часу досить активний торговельний обмін зі східними державами. Завдяки грекам світ зміг побачити багато видань Біблії, адже значна частина Старого Завіту змогла зберегтися лише в їх перекладах.

У Древній Русі перекладачі називалися товмачами. Спочатку їх покликанням була допомога іноземцям, які купували товари на ярмарку. А потім, уже з часів правління Петра, в штат наказу, що відповідає за відносини між державами, вони були введені як ті, хто вміє грамотно тлумачити - так, щоб іншим було зрозуміло.

Без перекладача не обходилося жодне військове дію. 21 травня 1929 указом було встановлено звання «військовий перекладач», тим самим узаконивши цю вже дуже давно існуючу професію.

А в 2000 році за ініціативою випускників Інституту іноземних мов 21 травня був встановлений День військового перекладача, який сьогодні вважають своїм святом не тільки ті, хто носить погони, але і цивільні фахівці.

Військовий перекладач першим на фронті дізнавався про дії противника, саме на ньому лежала відповідальність за точність і правильність перекладу тих даних, від яких в подальшому могли залежати життя дуже багатьох людей.

О. Пушкін вважав "поштовими кіньми прогресу", адже їх значення в нашому житті хоч і непомітно, але дуже важливо.

Щорічно в світі День перекладача святкується під яким-небудь певним девізом, тим, який буває особливо актуальний в поточному році.