Звіт про рух грошових коштів: загальні положення

Використання компанією чи підприємством фінансових ресурсів відображає звіт про рух грошових коштів. Він призначений для прямого або непрямого відображення використання коштів протягом звітного якого іншого обраного періоду. У ньому показуються надходження до їх класифікації за основними статтями. Така методика дозволяє скласти узагальнену картину господарської діяльності, проаналізувати джерела, структуру і величини ліквідності і кредитоспроможності.

Цей документ сьогодні виступає в якості стандартного в системі фінансової звітності, що визнано і міжнародними правилами обліку руху грошових потоків.

На відміну від традиційного бухобліку даний вид звітності широко став застосовуватися лише з другої половини позаминулого століття, коли відомості про рух фінансових ресурсів підприємств та організацій стали уніфікуватися в міжнародному масштабі. Вперше такий підхід застосувала компанія Dowlais Ironworks для відображення показників резервів коштів для оновлення основних фондів підприємства.

Сьогодні звіт про рух грошових коштів став загальнообов`язковим документом для використання компаніями США, а з 1994 року він став міжнародним стандартом під найменуванням МСФЗ 7. Згідно з ним складання та подання такого звіту стало обов`язковим у переліку документів про фінансову звітність будь-якого підприємства чи організації.

Сьогодні практично всі розробники стандартів звітності стверджують високу значимість даного документа. Він враховує рух грошових потоків в результаті основних видів діяльності, а також веде облік чистого потоку. Саме тому звіт про рух грошових коштів став необхідним інструментом сучасного менеджменту, що дозволяє показати як зовнішні, так і внутрішні доходи і витрати.

У стандартному варіанті звіт про рух грошових коштів дозволяє визначити:

- джерела і величини отриманих коштів-

- статті та напрями їх використання-

- можливості підприємства гарантовано забезпечувати перевищення величини надходжень над обсягами виплат-

- здатність виконувати зобов`язання-

- критичну величину коштів, при якій організація або підприємство може продовжувати ведення господарської діяльності-

- рівень і величину власних коштів для інвестування розвитку підприємства-

- джерела і причини виникнення різниць між показниками прибутку і витрат.

Такий звіт складається будь-якою організацією або фірмою незалежно від її галузі, форми власності, розміру і структурної побудови.

Методологія формування звіту відповідно до МСФЗ має деякі особливості, які можуть не враховувати національні правила складання даного документа. Зокрема, МСФЗ саме по собі ґрунтується на принципах бухобліку, а не на законодавчо визначених жорстких нормах обліку. Тому сама філософія документа полягає в тому, щоб не шукати в ньому порушення або лазівки обійти норми, а намагатися зробити документ «працюючим».

Як прийнято, документальне оформлення руху основних засобів розділяє приплив і відтік коштів за основними видами діяльності підприємства - операційної, виробничої, фінансової. Такий підхід необхідний, насамперед, для того щоб зацікавлені особи змогли адекватно оцінити вплив цих напрямків роботи на загальну фінансову стійкість компанії.

При складанні звіту за правилами IAS фірми зобов`язані показувати відомості про структуру засобів. При цьому для ідентифікації можуть використовуватися найрізноманітніші класифікації. Наприклад, в РФ звіт про рух грошових коштів (форма 4), хоча і є одним з головних бухгалтерських звітів, проте має деякі відмінності від правил, прийнятих IAS. У РФ звіт формується виключно тільки по прямій методикою, тому що дана форма не передбачає відображення даних про грошові еквівалентах.