Пбу23 / 2011 - мсфо (ias) 7. Реальне зближення облікових правил.

Безсумнівно, прийняття нового російського облікового стандарту, присвяченого

розкриття інформації про грошові кошти підприємств, дозволило, нарешті,

головну проблему національної звітності - її недостатню ефективність для

власників, потенційних власників бізнесу, інших зацікавлених

обличчях.

ПБО 23/2011 «Звіт про рух грошових коштів» від 2 лютого 2011р. № 11н в значній мірі

відтворює норми аналогічного стандарту міжнародної фінансової

звітності МСФЗ (IAS) 7 «Звіт про

рух грошових коштів ». До введення додаткового стандарту, російські

бухгалтери формуванні звітність на підставі «Вказівок про порядок складання

та подання бухгалтерської звітності »від 22 липня 2003 N 67н.

Але правила складання звітності часто не давали однозначних відповідей

на питання бухгалтерії. На різних підприємствах найчастіше застосовувалася різна

трактування Вказівок N 67н. У результаті склалася практика, коли формування звіту

про рух грошових коштів перетворився на формальну процедуру.

Зараз, коли підприємства виходять на більш відкритий

діалог з інвесторами, виникла необхідність доводити успішність діяльності

не просто за показником балансового прибутку, але за реальними грошовим потокам і

результатами. Як відображення нових цілей і було прийнято ПБО 23/2011 на

основі врахування досвіду розробників МСФЗ (IAS) 7.

Що ж нового принесло ПБУ23 / +2011 російському

бухгалтеру.

Перш за все, з`явилася чіткість у класифікації операцій за видами

діяльності: поточна, інвестиційна, фінансова. Причому й упорядника і

споживачеві звітності завдяки конкретним прикладам стало легше і логічніше

зрозуміти, яка операція до якого виду належить.

Цікавий наступний приклад.

Підприємство видало неафілійованій фізичній особі грошові кошти в

вигляді позики.

Хочеться зробити помилку, і віднести дану операцію до фінансових. Однак,

дивимося ст. 11 ПБУ23 / 2 011, і переконуємося, що дана

операція не призводить до зміни капіталу або позикових коштів, отже,

до фінансових не відноситься.

Дана операцій розглядається пп.е ст.10 в розділі, присвяченому

інвестиційної діяльності. Насправді, підприємство займається

інвестуванням коштів, тобто прагнути отримати дохід, не пов`язаний з поточною

діяльністю, в довгостроковій

перспективі.

Ясно і логічно.

Крім того, законодавець закріпив право перераховувати грошові кошти в

валюті на рублеві еквіваленти не тільки на дату здійснення операції, але й по

середнім курсом валюти (п. 18 ПБУ23 / 2011), що

значно спрощує порядок складання звітності, не знижуючи по суті його

інформативності. У цьому відношенні більш консервативний підхід, який застосовується в МСФЗ (IAS) 7, згідно з яким єдино можливий метод

перерахунку - на дату руху грошових коштів.

Можливо, російська редакція стандарту надмірно спрощує

процес подання звітності на шкоду інтересам користувачів. Так, звіт про

рух грошових коштів повинен надається у складі щорічної і

проміжної звітності. Малі підприємства звільнені від обов`язкового

надання звітності про рух грошових коштів.

Формувати звіт частіше надається в стандарті як

право, але не обов`язок, якщо таке рішення прийнято на підприємстві самостійно

(п. 2 ПБУ23 / 2011).

Особливо цікавий і цінний підхід законодавця, коли він відповідно до

міжнародними нормами обліку, надає бухгалтеру свободу в оціночних

судженнях і суб`єктивності в ухваленні рішень.

Приклад.

Згідно п.5 ПБУ23 / 2011 у Звіті про рух

грошових коштів наводяться дані не тільки про кошти, а й

грошових еквівалентах, тобто «високоліквідних фінансових вкладеннях, які

можуть бути легко звернені в заздалегідь відому суму грошових коштів і які

схильні незначного ризику зміни вартості ».

Таким чином, бухгалтер повинен самостійно:

• 
  

  оцінити ліквідність вироблених фінансових
  

  вкладень;

• 
  

  визначити суму, яку можна виручити в
  

  найкоротший термін

• 
  

  прорахувати ризикованість операцій з фінансовими
  

  вкладеннями.

Все це вимагає принципово нового підходу до кваліфікації працівників

бухгалтерської служби. У даному випадку не тільки первинні документи, а й

власні «викладки», зодягнені в форму бухгалтерської довідки, будуть

підставою для включення показників у звітність.

Представляється кардинально новим підхід до складання Звіту про рух

грошових коштів, коли власник може отримати прогнозну інформацію про

майбутніх надходженнях або виплати на підставі наявних даних звітного

періоду.

Так, п.24 ПБУ23 / 2011обязивает розкрити:

• 
  

  суми невикористаних кредитних ліній,
  

  недоотриманих позикових коштів;

• 
  

  суми можливого овердрафту;

• 
  

  невикористані для отримання кредиту суми
  

  поручительств.

Так само звітність про наявність грошових коштів буде тоді

інформативною, коли згідно п.25 ПБУ23 / 2 011

будуть відображені «заморожені» кошти, тобто недоступні для використання

на звітну дату. Наприклад, розпорядження коштами в закордонній філії може

бути обмежено законодавством іншої держави.

На думку автора, викликає труднощі виконання вимог пп.б п.25 ПБУ23 / 2011.

Суму грошових потоків, пов`язаних з підтриманням діяльності організації

на рівні існуючих обсягів виробництва, необхідно відображати окремо від

грошових потоків, пов`язаних з розширенням масштабів цієї діяльності.

В даний час подібна методика розмежування грошових потоків не

затверджена. Методика не передбачається проста, і може бути сформована

бухгалтеріями різних підприємств абсолютно різним чином. А це знизить

порівнянність звітності різних господарюючих суб`єктів.

Істотною відмінністю ПБУ23 / 2011 і МСФЗ (IAS) 7 є методологічний підхід до підрахунку показників

розділу, що характеризує потоки по поточній діяльності.

МСФЗ (IAS) 7 допускає застосування непрямого методу, при

якому прибуток або збиток коригується з урахуванням результатів операцій

негрошового характеру, будь-яких відкладених або нарахованих минулих або майбутніх

грошових надходжень або виплат, що виникають у ході операційної діяльності,

та інших умов. Цей метод недостатньо ясно і доступно відображає взаємозв`язки

між грошовими, надійними операціями і залишками грошових коштів підприємства.

Прямий

метод, хоча і заохочується до застосування МСФЗ

(IAS) 7, але не є єдино можливим.

У ПБУ23 / 2 011 абсолютно логічно не передбачено застосування

непрямого методу для відображення операцій по руху коштів у всьому видам

діяльності. При використанні національного стандарту бухгалтер переносить

дані з регістрів по обліку коштів та їх еквівалентів безпосередньо

в рядки звітності.

Враховуючи, національну особливість до пошуку «лазівок» у фінансовому

законодавстві відзначимо недостатній рівень опрацювання п.17 ПБУ23 / 2011.

Тут дається перелік операцій з великими сумами, які можна відображати

згорнуто, тобто без розбивки сум по платежах і надходженням.

Так, пп.в п.17 наказує в спрощеному (згорнутому) порядку відображати «здійснення

короткострокових (як правило, до трьох місяців) фінансових вкладень за рахунок

позикових коштів ».

Приклад.

Підприємство отримало у фізичної особи позикові кошти в сумі 10 млн.

руб.

Кошти були в повному розмірі вкладені в акції іншої компанії.

По закінченні трьох місяців акції були продані з доходом в 0,1%, що

становить 10 тис.руб

Фізичній особі були повернуті ті ж 10 млн. Руб.

Згорнутий механізм відображення операцій передбачає відображення тільки однієї

суми - надходження 10 тис. руб.

Однак, з цих даних власник не зможе дізнатися про те, що

підприємство провело велику операцію. І тим більше не зможе оцінити

ефективність угоди. Діяло Чи керівництво в інтересах власника.

Може бути, ринкова ціна акції в дійсності за 3 місяці зросла більш

ніж на 0,1%. Звітність частково втрачає інформативність

Незаперечним же достоїнством нового ПБО є вирішення питання про відображення

згорнутим способом наступних показників:

• 
  

  суми податку на додану вартість,
  

  отримані або сплачені у складі платежів контрагентів;

• 
  

  платежі по договорами комісії та агентськими
  

  договорами, коли підприємство діє від імені іншої особи;

• 
  

  платежі по відшкодовуваним комунальним та
  

  транспортним послугам.

У висновку відзначимо, що між однойменними ПБУ23 / 2011 та МСФЗ (IAS) 7 спостерігається більше схожості, ніж відмінностей. І це

теж позитивний момент для користувачів бухгалтерської звітності. Тепер

звітність, складена російськими компаніями, буде доступна для розуміння

іноземним партнерам, інвесторам. Російському бухгалтеру буде простіше

орієнтуватися при складанні звіту про рух грошових коштів, завдяки

чіткому і грамотному викладу стандарту, що приводиться в ньому прикладів.

Таким чином, ми бачимо реальні плоди зближення

російських і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, які повинні

виразитися в більшої привабливості національних компаній для іноземних

інверсори.