Відомості про доходи: приховувати або пишатися?

У Росії за традицією питання про матеріальний добробут, про заробітну плату та грошові премії в суспільстві вважаються некультурними. Відомості про доходи - це така ж особиста інформація, як відомості про сім`ю, про почуття або про здоров`я. Між тим, в країнах Західної Європи люди спокійно цікавляться один у одного про розмір доходів, вважаючи цю тему цілком пристойною і підлягає обговоренню. Високі оклади вважаються у європейців приводом для гордості: люди, які отримують великі гроші і домоглися всього самі, викликають повагу.

Відомості про доходи держслужбовців для більшості громадян Росії сьогодні - таємниця, покрита мороком. Всі знають, що чиновники заробляють багато, але назвати точні цифри можуть хіба що самі чиновники. Тим не менш, вважати російського державного або муніципального службовця багатієм представляється невірним: у порівнянні з зарубіжними колегами російські працівники держапарату мають вельми скромні оклади. Про це говорить і підвищення числа службових злочинів, у тому числі хабарництва, останнім часом. Англійці на питання про те, чому не можна підкупити англійський суд, з гордістю відповідають: «Тому що англійський суд уже давно підкуплений державою». Приблизно те ж саме можна з упевненістю застосувати й до органів виконавчої влади Туманного Альбіону.

Тим часом, відомості про доходи держслужбовців і відомості про доходи муніципальних службовців не є прихованою інформацією. Більше того, порядок визначення розміру виплат, премій і надбавок для державних працівників регламентований законом. Відомості про доходи вносяться в спеціальні автоматизовані системи. Ці системи необхідні як для податкових органів, так і для політиків, що розробляють програми для кадрів-управлінців. Оклад державного або муніципального працівника безпосередньо залежить від класного чину службовця. Чин працівника управлінського апарату визначається кількістю років на службі і показниками кваліфікаційних іспитів. У російських управлінців є не тільки чини, а й посади. Спочатку службовець отримує посаду, а після на підставі займаної ним посади йому присвоюється класний чин в певних законом межах. У Росії виділяють п`ять видів посад. Це посади вищої групи, головною групи, провідної групи, старшої групи і молодшої групи. Тільки особи, що займають посади з вищої групи, можуть одержати чин дійсного державного радника Росії чи суб`єкта федерації. Кваліфікація працівника бюрократичного апарату визначає не тільки основний оклад працівника, але і всілякі премії та надбавки.

Відомості про доходи працівників державних і муніципальних органів, згідно з Указом президента, розміщуються у відкритому доступі в мережі Інтернет. Для цього достатньо зайти на сайт цікавить органу і подивитися дані не тільки про доходи громадянина безпосередньо від служби, а й про його сукупних доходах (Службовці можуть паралельно брати участь у наукової, викладацької, дослідницької та іншої творчої діяльності), про що знаходиться у нього на праві власності житловому і іншому нерухоме майно.

Щоб бути обраним до орган законодавчої влади будь-якого рівня, від федерального до муніципального, кандидат зобов`язаний надати відомості про доходи. Але для членів структур виконавчої влади при вступі на службу подібних вимог не передбачено. Іншими словами, російській державі неважливо, які матеріальні засоби особа отримувала на колишньому місці роботи, до якої заробітній платі звикло.

Сьогодні намітилася тенденція до підвищення матеріального забезпечення працівників адміністрації. Головна мета підвищення заробітку чиновників - викорінення посадових злочинів. Статистичні дані показують, що вироблена політика вже показує належні результати і виправдовує очікування.