Лицедій - це актор, удавальник або лицемір?

Значення слова лицедій зараз має суто негативний, навіть образливий характер. Назвіть так актора - він сприйме це як плювок в обличчя. Хоча насправді нічого образливого в цьому слові спочатку немає. Можливо, і звучить воно фонетично не дуже приємно, але спочатку значення мало інше.

Що кажуть словники

У «Етимологічний словник російської мови» Крилов стверджує, що ми отримали це слово як дослівний переклад з давньогрецької поняття «prosopoleptos», що означає «той, хто носить чуже обличчя», «робить чуже обличчя». Цим словом в античності називали акторів, спираючись на те, що під час вистав вони носили маски. Тобто, спочатку греки в подібний вираз ніякого негативного сенсу і не думали вкладати. Тлумачний словник Ожегова говорить про те, що лицедій - це актор. У більшості інших довідкових джерел вживається це ж значення. Також згадується слово "удавальник".

Церква і лицедійство

Таке забарвлення слово отримало в Середні століття, завдяки старанням церкви. Християнство негайно затаврувало лицедійство як один з гріхів. Мовляв, мало того, що пробуджує в людях ниці пристрасті своїми кривляннями, так ще й бере на себе особистість іншої людини, переймає і всі його проступки. Їм було неважливо, вигадані вони чи ні.

Заради справедливості варто зазначити, що частково православні попи мали рацію - на той момент серйозного театру у нас не було, і ні про яке катарсис і мови не йшло. Були тільки бродячі артисти-скоморохи, звеселяючий народ. Їх дійсно часто помічали там, де відбувався розпусту. Однак це явно не привід заявляти, що лицедій - це прямий посильний від Диявола.

Причини у церкві для подібного ставлення були насправді вельми прагматичні. Фокусники й акробати забирали паству прямо з-під носа, і доводилося щось з цим робити. У кінцевому підсумку прийшли до старого висновку - «клин клином вибивають», взявши на озброєння прийоми скоморохів і перетворивши їх на вертеп та великодні вистави.

Лицемір і лицедій

Незважаючи на формальне ухвалення лицедійства православною церквою, це слово все одно отримало негативний окрас на довгі століття. Гріховність прив`язалася до лицедійства, схоже, назавжди.

Крім того, значення слова лицедій тепер пов`язали з лицеміром. «Носить чуже обличчя» став в один ряд з «змінює обличчя». Лицедійство все далі відходила від акторів, переходячи до різних неприємних особистостям. «Лицедей - це той же лицемір» - були впевнені люди, далекі від етимологічних порядків.

Крім того, в цей час почали з`являтися прототипи театрів зі спробою розповісти драматичні історії. І тепер ставити людей (іноді й знатного роду), що займаються цим мистецтвом, в один ряд з немитими волоцюгами-скоморохами було зовсім незручно. Тому поступово термін «лицедій» відійшов різним блазням і невдалим комедіантам, ставши образою для людей, які творять справжнє мистецтво.

Сучасне лицедійство

Нині лицедій майже повністю став синонімом лукавому. Правда, з однією принциповою різницею. Слово «лицедій» використовується не до всякого наброду, а по відношенню до нібито «шановним» людям. В їх ролі можуть бути псевдо-співаки та псевдо-співачки, танцюристи і футболісти. Лицедієм може бути навіть президент, який намагається створити у народу образ «свого хлопця», маючи 18 шикарних палаців. Правда, клоуни і фокусники все ще спокійно ставляться до цього терміну, адже їх робота дещо відрізняється від театру і спрямована насамперед на видовище.

Зараз лицедій - це публічна особа, яке насправді не стільки змінює маски, скільки носить одну - чужу. Для лицедійства найближчим аналогом стало удавання.