Історія створення "Мертвих душ" М. В. Гоголя
Можна сказати, що поема «Мертві душі» була справою життя Н. В. Гоголя. Адже з двадцяти трьох років своєї письменницької біографії сімнадцять років він віддав роботі над цим твором.
Історія створення «Мертвих душ» нерозривно пов`язана з ім`ям Пушкіна. У «Авторській сповіді» Гоголь згадував про те, що Олександр Сергійович не раз підштовхував його до написання великого, масштабного твору. Вирішальним став розповідь поета про випадок, почуте їм у Кишиневі під час заслання. Він завжди пам`ятав про нього, але повідав Миколі Васильовичу тільки через півтора десятиліття після того, що сталося. Отже, історія створення «Мертвих душ» ґрунтується на реальних пригоди авантюриста, який скуповував давно померлих кріпаків у поміщиків з метою закласти їх, немов живих, в Опікунську раду для отримання чималої позики.
Насправді в реальному житті вигадка головного персонажа поеми Чичикова зустрічалася не так вже й рідко. У ті роки шахрайство подібного роду було навіть поширене. Цілком можливо, що і в самому Миргородському повіті мав місце випадок з покупкою небіжчиків. Очевидно одне: історія створення «Мертвих душ» пов`язана не з одним такою подією, а з кількома, які письменник вміло узагальнив.
Авантюра Чічікова є сюжетним ядром твору. Найменші її подробиці виглядають достовірними, так як взяті з реального життя. Можливість проведення таких авантюр обумовлена була тим, що до початку 18 століття селян вважали в країні не поголовно, а по дворах. І тільки в 1718 році вийшов указ вести подушний перепис, в результаті якої податком стали обкладатися всі фортечні чоловічої статі, починаючи з немовлят. Їх кількість перераховується кожні п`ятнадцять років. Якщо якісь селяни вмирали, збігали чи були віддані в рекрути, поміщик повинен був платити за них податки до наступного перепису або розділяти їх між рештою працівниками. Природно, що будь-який господар мріяв позбутися так званих мертвих душ і з легкістю попадався в сачок авантюриста.
Такі були реальні передумови для написання твору.
Історія створення поеми «Мертві душі» на папері починається в 1835 році. Гоголь приступив до роботи над нею трохи раніше, ніж над «Ревізором». Однак вона спочатку його не дуже захопила, тому що, написавши три розділи, він повернувся до комедії. І тільки закінчивши її і повернувшись із за кордону, Микола Васильович взявся за «Мертві душі» серйозно.
З кожним кроком, з кожним написаним словом новий твір здавалося йому все грандіозніше і масштабніше. Гоголь заново переробляє перші розділи і взагалі безліч разів переписує готові сторінки. Три роки в Римі він веде життя відлюдника, дозволяючи собі лише пройти курс лікування в Німеччині і трохи відпочити в Парижі чи в Женеві. У 1839 році Гоголь змушений залишити Італію на довгих вісім місяців, а разом з нею і роботу над поемою. Після повернення в Рим він продовжував роботу над нею і протягом року завершив її. Письменникові залишилося тільки відшліфувати твір. Гоголь «Мертві душі» відвіз до Росії в 1841 році з наміром там їх надрукувати.
У Москві результат його шестирічного праці взяв на розгляд цензурний комітет, члени якого проявили ворожість по відношенню до нього. Тоді Гоголь забрав свій рукопис і звернувся до Бєлінського, якраз гостював у Москві, попросивши взяти твір з собою до Петербурга і допомогти йому пройти через цензуру. Критик погодився посприяти.
Цензура в Петербурзі була менш строга і після тривалих зволікань все ж дозволила книгу надрукувати. Правда з деякими умовами: внести поправки в назву поеми, в «Повість про капітана Копєйкіна» і ще в тридцять шість сумнівних місць.
Багатостраждальне твір нарешті вийшло з друку навесні 1842. Така коротка історія створення «Мертвих душ».