Статті калькуляції та особливості їх використання в аналітичному обліку
Статті калькуляції визначають витрати у вартісному вираженні на виробництво одиниці або групи одиниць готової продукції. Мова може йти і про окремі види виробництв. Калькуляція дозволяє сформувати і зіставити планову і фактичну собівартість об`єкта або виробу, що дає їй право бути основою при їх оцінці. Наприклад, у будівельній організації даний метод оцінки витрат використовується стосовно об`єктам бухгалтерського обліку в грошовому еквіваленті. Статті калькуляції є основою при визначенні середніх виробничих витрат і встановленні собівартості продукції. Сьогодні в наукових колах питання класифікації обліку витрат на виробництві і калькулювання собівартості готової продукції є досить дискусійними. Так, галузеві положення та інструкції, що стосуються планування, обліку і калькулювання собівартості, виділяють два основні методи такого обліку: попередільний і позамовний. Однак при ознайомленні з економічною літературою можна зустріти ще й інші методи або комбінацію уже згаданих.
Наприклад, методика, що включає необхідні статті калькуляції, відповідає за облік витрат нормативним методом або методом неповної собівартості, які не можуть бути використані в якості альтернативних для попередельного і позаказного. Кожен з перерахованих способів є самостійною відокремленою характеристикою формування обліку витрат. Зазначений факт дозволяє застосовувати на практиці безліч комбінацій методів, що містять витрати за статтями калькуляції.
Необхідно відзначити класифікацію всіх методик формування витрат суб`єкта господарювання залежно від вибору того чи іншого об`єкта. Він визначається особливістю технологічного виробничо процесу.
Всі статті калькуляції відносяться до об`єкта, визначеного деяким продуктом. Для нього потрібно розрахувати фактичну собівартість. Наприклад, у машинобудуванні - це може бути окрема деталь або ціле обладнання, в пасажирському транспорті - окремий маршрут, в громадському харчуванні - конкретне блюдо. Вибір об`єкта статті калькуляції собівартості відноситься до найважливіших питань всієї облікової політики суб`єкта господарювання, оскільки саме від його рішення може залежати поділ витрат на непрямі і прямі. Також, виходячи із прийнятого рішення, здійснюється формування структури загальної аналітичної системи обліку.
Статті калькуляції в розрізі відповідних одиниць враховуються в наступних одиницях виміру:
- натуральних (метрах, штуках тощо.) -
- умовно-натуральних-
- вартісних (консультаційних послуг, придбаних цінних паперів і т.д.) -
- роботи (вимірювання перевезеного вантажу - тонно-кілометр) -
- часу (людино-годину, машино-годину).
Основна відмінність між різними методами обліку витрат полягає у визначенні їх об`єкта. Так, при котловому способі як об`єкта приймається виробництво, при позамовному - конкретний виріб, при попередельном способі - сам процес.