Фактична собівартість

Під собівартістю продукції розуміють грошове вираження всіх витрат, понесених підприємством при її виробництві. Розрахунок цієї величини є необхідним для формування цін на готові товари та прийняття управлінських рішень, спрямованих на збільшення рентабельності роботи суб`єкта господарювання. Собівартість може бути плановою та фактичною.

Перший тип витрат включає в себе максимально можливі витрати підприємства на виготовлення товару. Вони розраховуються виходячи з планів, складених на майбутні періоди. Фактична собівартість - це грошовий вираз коштів, витрачених в дійсності на випущені товари.

Включення в бухгалтерський облік матеріально-виробничих запасів, беруть участь у технологічних процесах, здійснюється виходячи з реально витрачених на їх придбання фінансових ресурсів. Фактична собівартість оборотних коштів є грошовим вираженням витрат, понесених організацією на їх придбання. До них відносять:

- суми, сплачені за матеріальні цінності відповідно до укладених договорамі-

- суми, витрачені організацією за послуги інформаційного та консультаційного типу, надання яких пов`язане з придбанням матеріальних і виробничих запасов-

- мита, сплачені за митне оформленіе-

- суми невідшкодовуваних податків, сплата яких включена у вартість матеріальних ценностей-

- грошовий еквівалент послуг організацій-посередників-

-витрати, понесені на заготівлю і транспортування запасів (матеріально-виробничих) до місця їх використання-

- витрати, які понесла організація на обробку оборотних активів, для прийняття ними стану, необхідного при використанні в технологічних процесах (фасування, сортування) -

- витрати загальногосподарського характеру, що мають безпосереднє відношення до придбання запасов-

- інші витрати, пов`язані з купівлею МПЗ.

Фактична собівартість випущеної продукції організації є матеріально-виробничим запасом, який призначений для продажу. Облік і визначення витрат, понесених протягом технологічного циклу, суб`єкт господарювання веде виходячи з порядку, який встановлений для виявлення сум витрат на певні види товару. Таким чином, фактична собівартість продукції, готової до продажу, є вартісною оцінкою сировини і матеріалів, природних і трудових ресурсів, основних фондів та енергії, які організація витратила в ході виробничого процесу.

Бухгалтерський облік випущених товарів підприємство може виробляти двома способами. Критерієм відображення готової продукції при першому з них є фактична виробнича собівартість. За другим способом товар приймається до обліку за плановими або нормативними затратами.

Фактична собівартість продукції (готової) при першому способі відображення в бухгалтерських регістрах надходить в дебет рахунку 43 «Готова продукція», в кореспонденції з кредитом рахунку 20 «Основне виробництво». Організаціями цей спосіб обліку випущеної продукції застосовується найбільш часто.

Фактичні витрати, понесені суб`єктом господарювання на виготовлення товарів, можуть бути підраховані тільки після закінчення звітного місяця, коли визначаться як прямі, так і непрямі витрати. У зв`язку з цим, собівартість продукції, реалізованої в цьому ж періоді, розрахована бути не може. Для того щоб уникнути цього незручності, існують певні способи списання готової продукції:

- за собівартістю однієї її едініци-

- за середньою себестоімості-

- з використанням методу ФІФО-

- із застосуванням методу ЛІФО.