Імперативи - це що таке? Визначення морального, гіпотетичного, категоричного і екологічного імперативу

Вісімнадцяте століття у світовій історії називають часом Просвітництва. Саме в цей період великі зміни відбулися в духовно-культурній та соціально-економічного життя Європи. Всі вони, так чи інакше, були тісно пов`язані з твердженням, що відроджується капіталістичного ладу. Нова історична епоха кардинально змінила не тільки характер, але і весь зміст життєдіяльності людини.

Істотні зміни відбулися і в стосунках між людьми. Змінилися соціальні інститути. Піддалися перегляду взаємини людини і природи, а також його роль у перебігу історичних процесів. Бурхливо розвивається життя дало могутній стимул науці, стала одним з найважливіших компонентів культурної сфери. При цьому освіта отримала статус мірила суспільної значимості та культури особистості.

Найбільший мислитель 18 століття

В етиці епохи Просвітництва особливе місце відводиться Іммануілу Канту. Праці цього найбільшого мислителя 18 століття і до теперішнього часу роблять на філософію величезний вплив. Духовна ситуація, яка складалася в суспільстві того часу, була характерна спробами створити особливу течію. Воно повинно було представляти собою автономну філософію, в основі якої знаходилися тільки розум і досвід.

Дані тортури призвели до того, що суперечки світоглядів гранично загострилися. Виявилося, що якщо використовувати тільки чисто логічні міркування і спиратися на досвід, то висновком може стати як існування Бога, так і його заперечення. Даний підхід дозволяв з однаковим успіхом як доводити будь-якої тезу, так і повністю відкидати його.

Принципи Канта

Одна з основних заслуг великого мислителя полягає в тому, що він зумів відокремити питання, які стосувалися теоретичного і практичного розуму. Він показав людству істинний шлях. За його твердженнями, практичний розум, який вказує нам на наш обов`язок, не залежить від теоретичного розуму і значно ширше його.

У центрі кантовских міркувань знаходиться етика. Мислитель вказував на те, що соціальний характер поведінки людей регулюють не тільки правові, а й моральні норми. При цьому дані поняття мають відмінності між собою. Складаються вони в характері примусу. Правова нормативність відрізняється зовнішнім примусом з боку соціальних інститутів, інших людей, а також всієї держави в цілому. Інакше йде справа в моральності. Тут примус можливо тільки внутрішнє. Воно відбувається через усвідомлення свого обов`язку кожною людиною.

Згідно з принципами Канта, право публічно. Моральність при цьому є внутрішньою сферою вільного і самостійного вибору особистості.

Введення нових понять

Найвідоміша праця І. Канта - «Критика практичного розуму». Ця книга присвячена проблемам, викликаним нормативної регуляцією соціальної поведінки. У праці вперше були введені нові терміни, які мислитель назвав «імперативи». Це поняття має на увазі особливі правила, які містять об`єктивні примусу до вчинків певного виду.

Кант класифікував всі імперативи. Це стало наслідком виділення з них гіпотетичних і категоричних одиниць. Мислитель дав основні поняття даних категорій.

Гіпотетичні імперативи

До них Кант відніс ті вимоги, які дотримуються як необхідні умови для досягнення поставлених цілей. Так, гіпотетичний імператив для людини, який зайнявся торгівлею і бажає мати постійних клієнтів, це чесність. Виконання цієї вимоги, без всякого сумніву, приверне покупців. Умова чесності для торговця є гіпотетичним імперативом. Воно дозволить отримувати планований прибуток. В даному випадку гіпотетичні імперативи - це не самоціль. Це просто засіб, що дозволяє успішно торгувати.

Гіпотетичні імперативи, в свою чергу, підрозділяють на правила вміння та розсудливості. До першого можна віднести вимоги, розпорядчі опанувати конкретними навичками, які необхідні в торговельній діяльності. А ось імператив розсудливості - це умова чесності. При цьому воно продиктоване зовсім не моральними мотивами. Його витік криється в прагматичних міркуваннях.

Усі вчинки, які людина здійснює під впливом гіпотетичних імперативів, Кант відносить до моральних, а до легальних. Вони цілком прийнятні і схвалюються суспільством. При цьому вони не суперечать завданням та інтересам розвитку цивілізованих відносин.

Категоричні імперативи

Поняття цих вимог в корені відрізняється від гіпотетичних. Категоричний імператив - це виконання певного роду умов. Вони мають на увазі під собою вимога того, щоб людина ставився до всіх людей тільки безкорисливо. При цьому в своїх відносинах він повинен бачити не засіб досягнення цілей, а самоцінність, яка абсолютна і самостійна. На думку Канта, кожен з нас заслуговує цього, так як людина є образом і подобою Бога. Іншими словами, кожен з нас є на землі найвищою цінністю.

На жаль, категоричні імперативи - це здатність, якою природа не змогла повною мірою наділити людину. Саме тому для того, щоб не перетворитися на раба свого егоїзму, кожному з нас необхідно постійно пам`ятати про свій моральний борг і проводити вольове самопримус. Кант довів, що для цього у людини є всі необхідні якості. Будь-який з нас не тільки може, а й повинен вести себе відповідно до умов категоричного імперативу. При цьому, за твердженням мислителя, кожен з нас прагне не до щастя, а до виконання свого морального обов`язку. Поступово просуваючись по цьому нелегкому шляху, людина потрапляє на самі вищі сходинки духовності. Нагорода, яка його чекає, - почуття власної гідності.

Екологічні імперативи

Розвиток суспільства безпосередньо пов`язане з природними умовами. Більш спокійний еволюційний період у розвитку людства спостерігався в ті епохи, коли навколишнє середовище можна було підпорядкувати своїм інтересам. При цьому люди не замислювалися про наслідки своєї діяльності, про те, що існує зворотний зв`язок, здатна внести незворотні корективи в їхнє життя.

Бували в історії людства і кризи, коли повністю вичерпувалися ті можливості, які були придбані в більш спокійні періоди розвитку. При цьому подальше існування цивілізації ставало можливим тільки при кардинальних змінах в екологічній ніші, а також при новій організації суспільства. Такі періоди були характерні Велике переселення народів, корінний зміною структури цивілізації і т.д.

Екологічна небезпека, яка підстерігає людство, дуже серйозна. Усунення даної проблеми ставить перед суспільством досить важкі завдання. Для продовження своєї історії людство повинне обов`язково погоджувати всі види діяльності з потребами природи. При цьому розвиток суспільства має йти в одному ланцюжку з розвитком біосфери землі. Дана вимога - це екологічний імператив. Порушення його умов загрожує катастрофічними наслідками.

Моральні імперативи

Життя будь-якої людини протікає в обмежених рамках висунутих суспільством вимог. При цьому постійно відбувається затвердження нових моральних принципів. Наприклад, деякі допустимі дії в минулому стають неприпустимими в сьогоднішньому світі. Такі обмеження і є моральний імператив.

Тут вимоги не менш жорсткі, ніж екологічні. Моральні імперативи - це ті умови, від яких вирішальною мірою залежатиме майбутнє людства. Всі ми повинні усвідомити, зрозуміти і засвоїти ці вимоги. Будь-яка людина належить не тільки до якої-небудь конкретної нації чи країні. Він є членом спільноти всієї планети. Для нормального розвитку цивілізації люди повинні інакше ставитися до природи. Вони зобов`язані залишити небезпечну ілюзію верховенства над нею. При цьому все життя людського суспільства повинна бути підпорядкована законам природи, а також її моралі.