Метод ФІФО - це ... Метод ФІФО означає

Матеріально-виробничі цінності, а просто кажучи, запаси товарів і сировини
на складі складають більшу частину активів практично будь-якого підприємства. Вони
ж являють собою і основну частину витрат. До того ж їх структура робить вирішальний вплив на фінансові результати господарської діяльності.

Як правило, матеріальні цінності закуповуються партіями, вступаючи на баланс підприємства в різний час і, відповідно, їх ціна може бути не однаковою.

Через час оприбутковані запаси передаються у виробництво, реалізацію або інше вибуття. У цей момент економістам дуже важливо правильно оцінити вартість відпущених цінностей.

Методи оцінки запасів

В даний час існує декілька способів оцінки собівартості переданих матеріальних цінностей:

1. За собівартістю кожної одиниці.

2. За середньозваженою собівартістю.

3. За собівартістю перших за часом придбання матеріальних цінностей (ФІФО).

4. За собівартістю останніх за часом придбання матеріальних цінностей (ЛІФО).

Виробляючи списання потрібно пам`ятати, що той же метод буде застосовуватися і в податковому обліку.

Правильний вибір методу

Як правило, порядок списання запасів встановлено внутрішньою політикою компанії. При цьому різні види цінностей можуть списуватися різними методами. Але для однієї і тієї ж номенклатури запасів метод незмінний.

У сучасному обліку більшого поширення набули перший і другий способи.

ФІФО і ЛІФО викликають масу питань у економістів та керівників підприємств. Однак, не брати їх до уваги було б серйозним недоглядом.

Наприклад, метод ФІФО - це прекрасна можливість підвищити імідж підприємства в очах партнерів. Розрахунок собівартості відпущених товарів з його допомогою виконується досить просто, варто лише усвідомити ключові моменти.

First In, First Out

Перший прибув-перший вибув, так у перекладі з англійської розшифровуються чотири літери, якими представлений метод ФІФО.

Це оцінка вибулих товарів, заснована на припущенні, що першими передаються у виробництво (або для інших цілей) цінності, раніше інших поставлені на прихід. Тобто товари відпускаються саме в тій послідовності, в якій потрапили на склад.

Легше запам`ятати, що саме метод ФІФО означає за допомогою побутового прикладу. Уявіть велику стопку чого завгодно. Нехай це будуть заяви абітурієнтів у приймальній комісії університету. Кожен день зверху стопки кладуть все нові і нові заповнені бланки, але розглядати в першу чергу будуть нижні, так як вони були подані раніше, незважаючи на те що над ними скупчилася купа нових. Так і товари списуються спочатку ті, що прибули на склад раніше за інших з тієї ж номенклатурою.

Кожна партія матеріально-виробничих цінностей повинна відображатися в обліку як самостійна група, якщо для неї надалі буде застосований метод ФІФО. Ця умова є обов`язковою, навіть якщо товари такої номенклатури були оприбутковані раніше.

Коли застосуємо ФІФО метод

Приклад найбільш вдалого використання цього способу - списання швидко псуються товарів. Мова йде про продукти харчування (овочах, фруктах, молочної продукції) або сировину з обмеженим терміном зберігання. Щоб уникнути псування в першу чергу повинні бути реалізовані (або перероблені) раніше надійшли запаси.

Недоліки методу ФІФО

Так як під вляніем інфляції з плином часу закупівельні ціни можуть зростати, при обліку за методом ФІФО собівартість відпущених товарів може бути декілька занижена. Це сприяє штучного завищення фінансових результатів господарської діяльності і, як наслідок, збільшенню розміру податку на прибуток.

Переваги методу ФІФО

Штучно завищені показники прибутку - основний плюс, який дає підприємству метод ФІФО. Це на перший погляд дивує, адже той же фактор був записаний і в недоліки. Однак великі успіхи підприємства підвищують його кредитоспроможність і привабливість при укладанні нових контрактів, залученні інвесторів.

Метод ФІФО. Приклад рішення

Розрахувати вартість матеріально-виробничих запасів, які вибули зі складу, можна двома способами:

1. Обчислюється загальна вартість усіх запасів даної номенклатури, оприбуткованих на складі за весь період, і від неї віднімається вартість матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду.

2. Розрахунок проводиться виходячи з вартості одиниці товару в першій (за часом) партії, якщо запасів цього надходження не покривають вибуття повністю, враховується вартість товарів з другої, третьої партії і т. Д.

Детально вивчити обидва варіанти допоможе просте завдання.

Підприємство оприбутковує товари за ціною постачальника, а списання зі складу проводиться за методом ФІФО.

На початок звітного періоду на складі підприємства залишилося 100 ящиків цвяхів за ціною 300 рублів кожен. Разом матеріальних цінностей на суму 30 000 рублів.

Протягом місяця на склад надійшли ще дві партії цвяхів за наступними цінами: 120 ящиків по 400 рублів і 200 ящиків по 450 рублів. У цей же період у виробничих цілях зі складу вибули 180 ящиків цвяхів.

Відповідно до правил списання за методом ФІФО приймемо, що витрачено було 100 ящиків цвяхів по 300 рублів (на суму 30 000 рублів) і 80 ящиків по 400 рублів (на суму 32 000 рублів).

В кінці місяця на складі залишаються 40 ящиків по 400 рублів (на суму 16 000 рублів) і 200 ящиків по 450 рублів (на суму 90 000 рублів).

Виконаємо розрахунок, застосувавши перший метод. Обчислимо середню вартість залишилися на складі ящиків:

(16 000 + 90 000) / (40 + 200) = 441,66 рубль.

Отриману вартість множимо на кількість товару на складі на кінець звітного періоду:

441,66 * (40 + 200) = 105 998,40 рублів.

Для простоти обчислень округлимо отриману суму до 106 000 рублів.

Розраховуємо вартість вибулих зі складу цінностей:

((100 * 300) + (120 * 400) + (200 * 450)) - 106 000 рублів = 62000 рублів

Разом за звітний період зі складу вибуло 180 ящиків цвяхів на загальну суму 62 000 рублів. Отже, середня вартість однієї одиниці склала 345 рублів.

Тепер ще раз виконаємо розрахунок собівартості вибулих товарів, застосувавши другий спосіб. У цьому випадку обчислення будуть простими і віднімуть менше часу.

100 * 300 + 80 * 400 = 62 000 рублів.

Собівартість однієї відпущеної одиниця також склала 345 рублів.

Результати обчислень збігаються, і це доводить, що обидва способи вірні.

Зазначений приклад досить простий, тому проводить розрахунок було простіше за другим варіантом. Але, якщо потрібно виконати облік великої номенклатури товарів, які приходовались і відпускалися за звітний період кілька разів, на допомогу прийде перший варіант розрахунку за методом ФІФО.

Метод ЛІФО

Цей спосіб обліку являють собою повну протилежність методу ФІФО. Також, як в останньому, кожна нова партія товару оприбутковується як окрема група. Однак при списанні вибулих цінностей враховується, в першу чергу, собівартість одиниці з останньої прибулої партії.

Порівняємо метод ЛІФО з вже знайомої стопкою заяв. Тепер член приймальної комісії почне обробку документів з верху.

Спосіб ЛІФО найбільш ефективний в умовах зростаючої інфляції. У цьому випадку відображений у звітності фінансовий результат буде реальніше, а підприємству не доведеться сплачувати податки за завищеними ставками.

Виходячи з вище написаного, можна сказати, що спосіб ФІФО - це зручний і ефективний спосіб обліку матеріально-виробничих цінностей, які вибули зі складу підприємства у звітному періоді. Звичайно він не обділений низкою недоліків, але в певних ситуаціях його застосування приносить несподівану вигоду.

Професійний економіст повинен віртуозно володіти всіма чотирма способами обліку.