Сталий розвиток регіону. Перспективи розвитку. Соціальний розвиток
В даний час світова економіка переживає складний процес - глобалізацію. Її результатом вже стали величезні перетворення. Вони торкнулися практично всі галузі національних економік більшості країн. При цьому проходять зміни носять у багатьох випадках спонтанний, важко прогнозований заздалегідь характер. Це іноді чинить негативний вплив на цілі сектори економіки окремої країни, зрештою приносячи непоправні втрати. У зв`язку з цим перед вченими багатьох держав було поставлено завдання вивчення внутрішніх процесів загальної глобалізації, які безпосередньо залежать від розвитку кожного суб`єкта світового ринку.
Процес глобалізації
Сучасне загальне рух неможливо вмістити в рамки існуючих раніше теоретичних схем, заснованих на вже відбулися історичні події. В основі застосовуваних до цього систем лежала теорія про необмежене часом і простором розвитку людства. Глобалізація та її основні закони наочно показали помилковість даного твердження: сталий розвиток і функціонування світової економіки обмежена кінцевими ресурсами і процесами життєдіяльності людства. В результаті цього з`явилася нова концепція глобального розвитку, що складається з безлічі стратегій, з обмеженням умов, спрямованих на вирішення глобальних проблем. Боротьба з бідністю і досягнення загального добробуту населення планети - ось одні з найважливіших завдань глобалізації, які можуть бути досягнуті лише за умови зростання доходу населення і збільшення загальної продуктивності праці в кожній окремо взятій державі. При цьому в процесі досягнення поставлених цілей величезну роль грає загальна сукупність всіх зовнішніх і внутрішніх факторів, таких як стан навколишнього середовища і взаємини в людському суспільстві. Тільки при правильному взаємодії людей в суспільстві і суспільства з навколишнім середовищем стане можливим істотне збільшення параметрів загального розвитку в кількісних і якісних показниках.
Росія в сучасній економічній системі
З розпадом СРСР і переходом на ринкові відносини економіка Росії зазнала величезне потрясіння, від якого остаточно не оговталася до теперішнього часу. На сьогоднішній день перед нею стоїть завдання вибору стратегії на довгостроковий період часу, залежно від якої буде визначено її подальше місце у світі. Дуже важливо дати правильну оцінку всім можливостям країни і визначити вихідну позицію, з якою буде дано старт. При цьому оцінювати роль і місце Росії варто з точки зору стійкості її економіки, яка в свою чергу повинна прагнути до мінімізації витрат, заснованої на непоправності деяких природних ресурсів та заміщення їх відновлюваними-менш рідкісними. Важливим фактором при цьому є збереження навколишнього середовища в незмінному стані. У сучасних умовах, коли в більшості галузей виробниче обладнання вже давно морально застаріло, загальна зміна вітчизняної економіки можливо тільки при введенні інноваційних технологій. Застосування нових методів і схем дозволить підвищити якісні та кількісні показники, що випускається. Це в кінцевому підсумку призведе до збільшення конкурентної спроможності держави. Дана умова - один з принципів, які обумовлюють сталий розвиток регіонів Росії в процесі світової глобалізації. Тому всі зміни, що відбуваються потребують постійного ретельного вивчення, на підставі якого буде проводитися їх подальше коректування. Велике значення в цьому питанні має соціальний фонд розвитку регіонів. Крім завдань щодо поліпшення господарської діяльності територій, активність об`єднання спрямована на підтримання належного рівня громадської захищеності громадян. Соціальний фонд розвитку регіонів в число питань першорядної важливості ставить рівномірний розподіл влади і турботи держави на всі території країни.
Глобалізація в сучасній літературі
Сучасна економічна теорія присвятила проблемі глобалізації величезна кількість праць. Однак у науковому світі до теперішнього часу немає чіткого поняття глобалізації, кожен з авторів, які займаються даною тематикою, привносить щось своє, вкладаючи своє власне розуміння даного процесу. При цьому більшість вчених виділяють кілька систем, що входять в процес глобалізації. До них, зокрема, відносяться фінансова сфера, система виробництва і ринок інформаційних технологій. Також дослідниками визнається вплив, який чиниться процесом глобалізації на світове співтовариство в цілому. Так, за рахунок комп`ютеризації суспільства стираються межі фінансових ринків, стає простіше переміщати капітал, економічний поділ держав стає умовним.
Проблеми глобалізації
Щоб охарактеризувати процес глобалізації більш повно, необхідно вивчити всі форми, в яких він проявляється. Для цього на першому етапі необхідно класифікувати загальні проблеми, тобто розподілити конкретні проблеми по окремих групах, з яких надалі вийде складна система - програма розвитку регіону. При такому підході до класифікації простіше вирішується завдання з теоретичного осмислення і знаходженню шляхів вирішення. При цьому поділ проблем по групах не є кінцевою метою. Це лише одна з найважливіших частин в комплексному підході до вирішення проблем. Даний метод дозволяє виявити актуальність завдань, виділити основні зв`язку, встановити шляхи взаємодії і визначити глобальні питання, дослідження яких має відбуватися в першу чергу. Крім цього, класифікуючи проблеми і з урахуванням взаємного впливу формується підсумкова послідовність практичних дій для вирішення поставлених завдань. Правильно проведена класифікація розбиває загальну проблему на етапи, в результаті чого дослідження кожної стадії стають більш детальними і правильними. Так більш чітко стають видно чинники розвитку регіону.
Сучасна література також не дає однозначної рекомендації щодо структурування загальної сукупності проблем по групах. Існує безліч різних методик, що описують даний процес. В результаті чого віднесення будь-якої проблеми до якоїсь певної групи носить досить умовний характер. У зв`язку з цим даний спосіб розбивання на групи розглядається не як єдино вірний, а як один з небагатьох, на результати якого варто звернути пильну увагу. Він допомагає краще зрозуміти природу виникнення глобальних проблем та встановити їх внутрішні взаємозв`язки один з одним. Дана необхідність розбивати загальне на підгрупи обумовлена в першу чергу обмеженістю людських можливостей, в силу яких люди не в змозі відразу справитися з цілою загальної завданням.
Суб`єкти господарської системи
Сталий розвиток регіону в першу чергу характеризуються стосунками виробництва і капіталу. При цьому особливістю господарювання є розширення з кожним роком свого впливу на все нових і нових суб`єктів. У зв`язку з цим спостерігається постійне зростання торгових взаємозв`язків між суб`єктами ринку в сфері товарних відносин і послуг. Структура економіки регіону включає в себе кілька аспектів. До них, зокрема, слід віднести:
- посилення взаємодії між ринковими суб`єктами, значно випереджаюче підвищення виробництва-
- створення міжнародних корпорацій-
- постійну міграцію капіталу з економіки одного суб`єкта в економіку іншої з конвертацією валют-
- перерозподіл товарних і фінансових потоків між учасниками ринкових відносин.
Єдина економічна світова система робить прямий вплив на число груп всередині одного регіону, кожна з яких надає власний вплив на світовий ВВП. У кінцевому підсумку велика частина світової торгівлі припадає на надання послуг і обмін продукцією (сировиною) між галузями. Наочним прикладом цього є зв`язки між особливо розвиненими суб`єктами ринку, на частку яких припадає понад 60% усього світового товарообігу. При цьому населення цих суб`єктів становить менше 20% від усього населення Землі. Яскравим представником є ЄС, в якому до 70% усього товарообігу припадає на торгівлю між учасниками союзу.
Корпорації і кредитні організації
Головним напрямком сучасної економіки є загальна глобалізація капіталу. У цих умовах кожній державі, що бере участь у світовій господарській системі, доводиться працювати з транснаціональними корпораціями, виступаючими в більшості випадків як рівні партнери. У такому випадку підприємства здатні чинити значний вплив на світове господарювання в цілому. У зв`язку з цим національні уряди на найвищому рівні змушені укладати з ними різні економічні угоди. У сформованій ситуації потужний поштовх до розвитку отримав ринок кредитних капіталів. Стала виникати необхідність створення особливих торгових майданчиків, на яких банки-кредитори, розташовані в одній країні і працюють в грошах цієї країни, можуть видавати кредити або депозити не в національній валюті. При цьому такі операції проходять вже не в рамках національного законодавства. На ринку кредитування виникає наступна ситуація: що не обмежені національними законами, такі ринки набувають конкурентні переваги за рахунок нерегульованого рівня процентних ставок. Це в кінцевому рахунку призвело до значного зростання кредитних ресурсів світової економіки і суттєво спростило доступ до них з боку кінцевого споживача. Це, в свою чергу, зробило істотний вплив на соціальний розвиток.
Інноваційний розвиток регіону
У нашій країні, як було вже зазначено вище, основним пріоритетом поліпшення господарської діяльності є впровадження нових розробок у всі сфери активності населення. Однак цього не можна досягти прямою вказівкою зверху. У зв`язку з цим одна з головних ролей при вирішенні даної задачі відводиться місцевим властям, які в свою чергу повинні розставити відповідні пріоритети у своїй безпосередній діяльності. На першому етапі стратегія розвитку регіону включає в себе створення сприятливих умов на підконтрольних їм територіях для розвитку виробництва і підприємницької діяльності, забезпечення комфортних умов для інвестування. Важливо своєчасно реагувати на що відбуваються загальні зміни. Необхідно також регулярно редагувати поставлені завдання, спрямовані на сталий розвиток регіону, шляхи та методи їх досягнення. Не останню роль в процесі відіграють природні особливості території. Вони враховуються дослідниками, які оцінюють перспективи розвитку Росії. Для більш якісного використання потенціалу території до процесу залучається держава, встановлюються на держрівні законодавчі акти. Участь у цьому випадку здійснюється шляхом залучення власного капіталу і людських ресурсів у найбільш цікаві з економічної точки зору проекти. При розгляді перспективи розвитку Росії важливо знайти шляхи підтримки наукомісткого і високотехнологічного виробництва. Вирішення цих питань вважаються одним з першорядних в сучасному світі. Тільки завдяки комплексному підходу до управління з боку держави та місцевої влади можливе якісне і конкурентоспроможне економічний розвиток Росії. При цьому потрібно впровадження нових передових підходів як до вже функціонуючим галузям, так і до нових, запроваджуваних на території суб`єкта. У більшості випадків саме від здатності до швидкого впровадження сучасних технологій залежить конкурентоспроможність та сталий розвиток регіону.
Об`єднання учасників ринку в рамках суб`єкта
На перші ролі при досягненні технологічного стрибка в кожному окремому ринковому суб`єкті виходить здатність до об`єднання і командній роботі всіх розташованих в регіоні організацій і підприємств. Тільки у випадку з`єднання в єдиний технологічний процес всіх галузей виробництва можливе створення якісного конкурентоспроможного продукту. Разом з цим таке об`єднання має бути юридично визнаним з боку регіональних (державних) властей. Одним з видів даного визнання є фонд розвитку регіонів, затверджений на державному рівні. Він включає в себе інтереси всіх учасників: органів влади, фінансових організацій, промислових підприємств та інших учасників ринку суб`єкта. У даному випадку ефективність кінцевого виробництва буде прямо залежати від конкурентоспроможності продукції на високотехнологічної торговому майданчику, учасниками якої стануть не окремі підприємства, а цілі наукові комплекси та об`єднання. Для розробки і впровадження нових продуктів в такому випадку будуть створені всі умови: фінансове забезпечення і виробнича база, що зрештою призведе до посилення позицій окремої території і поліпшить економічний розвиток Росії в цілому. Учасники об`єднання пов`язані між собою різними видами договорів. Вони приймають на себе ряд зобов`язань, спільно координують свої дії у фінансовій сфері, у сфері інвестиційного маркетингу і ряду інших сфер господарювання. Не залишається без уваги і соціальний розвиток регіону. Участь у даному союзі є добровільним, головним завданням кожного учасника є отримання максимального прибутку. Створення і функціонування таких об`єднань в рамках суб`єкта господарювання дозволяє області безболісно перейти до моделі, що передбачає сталий розвиток регіону, грунтуючись на нововведеннях, впроваджених в різні види процесів.
Ринкова конкуренція
Конкуренція є одним з ключових понять при описі ринкових відносин. Тільки в умовах вільного торгового змагання система може безболісно розвиватися. Конкуренція є універсальним інструментом при визначенні кількості учасників ринку, обсягів пропозиції та цін на них. Основною метою будь-якого підприємства є отримання максимального прибутку. Для цього в умовах відкритої конкуренції кожному окремому виробнику необхідно в чомусь перевершити своїх суперників. У цьому випадку "змагання" є ключовим елементом механізму ринку, воно забезпечує найбільш вигідне взаємодія в сфері виробник-споживач, а також в процесі використання торгового капіталу. При конкурентному виробництві кожен підприємець піклується не тільки про скорочення витрат, але і про розширення і вдосконалення якості випуску продукції. Все це спрямовано на поліпшення характеристик товару, зниження його ціни, а значить, отримання переваг серед інших виробників. У цьому випадку конкуренція виступає як мотивуючий елемент в економічному прогресі. В результаті впроваджуються нові технології, розширюється асортимент товарів і послуг, знижується ціна і підвищується якість.
Функції конкуренції
Основними функціями конкуренції є:
- орієнтованість кожного виробника на потреби кінцевого споживача (у разі, коли підприємство стає неконкурентоспроможним, його товари не знаходять кінцевого покупця і діяльність по випуску товару зупиняється) -
- природний відбір серед виробників (при цьому підприємство з більш дорогою або неякісною продукцією йде з ринку) -
- вплив на виробництво і зростання його еффектівності-
- вплив на перерозподіл вихідних ресурсів-
- регуляція рівня цін на ринку товарів і послуг.
Не останню роль в конкурентній боротьбі в кожній промисловій галузі відіграє час, за який відбувається процес заснування виробництва продукції. Умовно його можна розділити на чотири етапи:
1. Введення нової продукції. На цьому етапі спостерігаються малі обсяги продаваного товару, відносно висока ціна в порівнянні з аналогами (якщо такі є).
2. Етап зростання. Відбувається збільшення виробничих обсягів, обумовлене посиленням попиту, при цьому високий рівень цін зберігається.
3. Етап зрілості. Обсяг виробництва досягає свого піку, згодом настає падіння попиту внаслідок надлишку товару на ринку, в результаті конкурентної боротьби спостерігається падіння цін.
4. Етап морального старіння. Попит на продукцію досягає свого мінімуму, скорочуються обсяги випуску, рівень конкуренції прагне до нуля, на ринку з`являються більш функціональні аналоги, основна частина продукції знімається з виробництва.