'Косигінская реформа' - історична довідка

Олексія Косигіна вважають не тільки досвідченим господарником і вмілим, енергійним організатором, але і самим інтелігентним і розумним головою уряду за весь післявоєнний період СРСР.

Цьому немало сприяла і «косигінська реформа» - перша після війни спроба переходу радянської економіки в ринкову площину. Вона охопила не тільки всі галузі промисловості та сільського господарства, а й практично всі сфери життя.

«Косигінская реформа» була спрямована на збільшення економічного стимулювання і самостійності організацій. За рішенням Пленуму КПРС 1965 було прийнято рішення реформувати всі промислові підприємства. Основною метою даного рішення було в кінцевому підсумку підвищення ефективності їх роботи.

Передбачалося, крім валового показника, ввести поняття вартості реалізованої продукції, створення загального фонду зарплати, загальної суми централізованих капвкладень. З метою стимуляції діяльності підприємств передбачалося частину доходу залишати ім.

«Косигінская реформа» мала кілька завдань: посилити вертикаль влади, відновити центральні міністерства промисловості, скасувати раднаргоспи.

Впроваджувалася реформа 1965 вже при генсек Л. І. Брежнєва. І якби він наважився призупинити маховик перетворень, запущений ще при своєму попереднику - Хрущові, то економічна реформа Косигіна швидше за все б пройшла. Хоча ніяка зміна влади, жоден «палацовий» переворот не в силах були разом скасувати актуальні тоді вимоги економіки.

До прийняття реформи кожен крок колективу підприємства регламентувався до дрібниць, блокувалася будь-яка спроба господарських маневрів. По всій країні діяла військово-штабна система зі своїм домінантним гаслом: «будь-якою ціною давати план».

У країні «косигінська реформа» була зустрінута неоднозначно. Багато хто з господарників побачили в ній непогану можливість заробити, інші пророкували економіці остаточний розвал.

Підприємства отримали можливість стати господарсько самостійними, і тому шукали можливості для збільшення свого прибутку. У той же час перехід на прибутковий показник прискорив в країні інфляцію.

Тим не менш, на думку багатьох економістів, період «косигінської реформи» за своїми економічними і соціальними показниками став кращим за всі роки повоєнного періоду.

Однак реформа не була досконала: вона представляла з себе набір суперечливих і розрізнених рішень, тому розширення самостійності підприємств поєднувалося з посиленням повноважень міністерств.

Вся справа була в тому, що впровадивши окремі ринкові регулятори в неринкову командно-адміністративну систему, «косигінська реформа» не давала найголовнішого для ринкової економіки - вільно регульованої ціни. А це, в свою чергу, обмежувало дію таких рушійних важелів, як рентабельність і прибуток. І в результаті в країні почалася прихована інфляція, прибуток, одержуваний не за рахунок підвищення ефективності виробництва, а через штучне завищення цін, і багато інших серйозні проблеми.

Ось чому дуже скоро вище партійне керівництво відчуло, що над їх цілковитої влади стала нависати загроза. І вже до середини 70-х років реформа була згорнута, при цьому цілі її досягнуті не були.

Реформатори, в тому числі і сам А. Косигін, розуміли, що реформувати необхідно не економіку Радянського Союзу, а основи суспільного ладу, спосіб життя країни. Однак вони не представляли механізму, за яким це потрібно здійснити, хоча й усвідомлювали, що створене ними «дітище» може реально розхитати державні устої і порушити стабільність в країні.