Кислотні оксиди: коротка характеристика групи

Кислотні оксиди - це досить велика група складних речовин, які вступають в реакцію з лугами. При таких цьому відбувається утворення солей. А от з кислотами вони не взаємодіють.

Кислотні оксиди утворюються переважно неметаллами. Наприклад, до цієї групи можна віднести сірку, фосфор і хлор. Крім того, речовини з такими ж властивостями можуть утворюватися з так званих перехідних елементів з валентністю від п`яти до семи.

Кислотні оксиди при взаємодії з водою можуть утворювати кислоти. Кожна неорганічна кислота має відповідний оксид. Наприклад, оксиди сірки утворюють сульфатну та сульфітну кислоти, а фосфору - орто- і метафосфатную кислоту.

Кислотні оксиди і методи їх отримання

Існує кілька основних методів отримання оксидів з кислотними властивостями.



Найпоширенішим способом є окислення атомів неметалла киснем. Наприклад, при взаємодії фосфору з оксигенів виходить оксид фосфору. Звичайно ж, такий метод можливий не завжди.

Ще одна досить поширена реакція - це так званий випал сульфідів кислородов. Крім того, оксиди отримують і при реакції певних солей з кислотами.

Іноді в лабораторіях використовується і трохи інша методика. Під час реакції від відповідної кислоти віднімають воду - відбувається процес дегідратації. До речі, саме тому кислотні оксиди відомі і під іншою назвою - ангідриди кислот.

Хімічні властивості кислотних оксидів



Як уже згадувалося, ангідриди можуть взаємодіяти з основними оксидами або лугами. В результаті такої реакції утворюється сіль відповідної кислоти, а при реакції з основою ще й вода. Саме цей процес характеризує основні кислотні властивості оксидів. Крім того, ангідриди не взаємодіють з кислотами.

Ще одна властивість цих речовин - це можливість реакції з амфортернимі підставами і оксидами. В результаті такого процесу також утворюються солі.

Крім того, деякі ангідриди реагують з водою. В результаті такого процесу спостерігається утворення відповідної кислоти. Саме таким чином в лабораторних умовах отримують, наприклад, сірчану кислоту.

Найпоширеніші ангідриди: коротка характеристика

Найпоширенішим і відомим кислотним оксидом вважається вуглекислий газ. Ця речовина в нормальних умовах являє собою безбарвний газ без запаху, але зі слабким кислуватим смаком.

До речі, при атмосферному тиску діоксид вуглецю може існувати або в газоподібному, або у твердому стані (Сухий лід). Для того щоб перетворити вуглецевий ангідрид в рідину, необхідно підвищити тиск. Саме ця властивість використовують для зберігання речовини.

Вуглекислий газ відноситься до групи парникових, адже активно поглинає випускаються землею інфрачервоні промені, утримуючи тепло в атмосфері. Тим не менш, ця речовина дуже важливо для життя організмів. Вуглекислий газ міститься в атмосфері нашої планети. Крім того, він використовується рослинами в процесах фотосинтезу.

Сірчаний ангідрид, або триокис сірки - ще один представник цієї групи речовин. У звичайних умовах він являє собою безбарвну, дуже летючу рідина з неприємним, задушливих запахом. Цей оксид дуже важливий у хімічній промисловості, так як з нього виробляють основну масу сірчаної кислоти.

Оксид кремнію - ще одне досить відоме речовина, яка в нормальному стані являє собою кристали. До речі, пісок складається саме з цього з`єднання. Оксид кремнію при нагріванні здатний розплавлятися і застигати. Це його властивість використовують при виробництві скла. Крім того, речовина практично не проводить електричний струм, тому його використовую в якості діелектрика.




» » Кислотні оксиди: коротка характеристика групи