Соціологія праці: основні поняття

Соціологія праці - це розділ соціології, який вивчає характерні для суспільства процеси, що виражаються в соціальній активності людини, в його ставленні до роботи, а також взаємини між людьми в межах одного колективу.

Перші роботи, що розкривають поняття праці та досліджують його, з`явилися на зорі 19 століття. Основою для них послужив практичний досвід, тривалий ведення спостережень і вивчення конкретних фактів. І тільки через півстоліття Фредерік Тейлор, інженер з Америки, з`єднав результати проведених досліджень в якусь систему. Спочатку все зводилося просто до пошуку найбільш оптимальних методів виконання операцій на виробництві. Тільки з часом виник напрямок під назвою «наукова організація праці». А після, в його рамках, з`явилися такі терміни як «професійний відбір», «заробітна плата» та багато інших.

Величезний внесок у те, щоб соціологія праці отримала подальший розвиток на вітчизняній ниві, вніс А. К. Гаст. Він був переконаний в тому, що вдосконалення робочих процесів неможливо без їх систематичного дослідження. За підтримки В. І. Леніна А. К. Гаст заснував Центральний інститут праці, який сам же і очолив. У 30-ті роки діяльність цієї установи була визнана антирадянською, а керівник - розстріляний.

Отже, соціологія праці, як самостійна область, виділилася із загальної, сформувалася тільки в двадцяті роки минулого століття. А передували цьому явищу виникнення виробництва як такого і наукових поглядів на робочий процес.

Соціологія праці включає такі поняття:

1. Характером. Це метод, яким виконавець з`єднується зі засобами виробництва. Обумовлюється він тими відносинами власності, які панують в конкретному середовищі. За характером праці можна судити про його економічної та соціальної природі в суспільстві, про етап його розвитку.

2.Содержание. Це поняття виявляється в тому, що всі трудові функції мають визначеність. Вони можуть бути обумовлені різними технологіями, використовуваної технікою, а також тим, як організовано виробництво, і наскільки розвинені вміння та навички працівника. Характер і зміст не можна розглядати окремо, вони являють собою єдність форми і суті суспільної праці.

3.Удовлетворенность. Це те, як сам працівник оцінює своє місце в системі поділу праці. У різних суспільствах вона може істотно відрізнятися.

4.Собственно працю. Це безпосередня діяльність учасника робочого процесу. Спрямована вона на те, щоб випередити задоволення всіх його потреб.

Соціологія праці нерозривно пов`язана з багатьма економічними науками. Без них неможливо проводити повноцінні дослідження і отримувати достовірні, точні результати. Це і статистика, і математика, і організація виробництва. Це, звичайно ж, і інші галузі загальної соціології - соціологія економіки, управління, організації. Також на її формування продовжують надавати неабиякий вплив і такі науки, як психологія, фізіологія, правознавство та багато інших.