Лінкор "Міссурі" - господар Тихого океану
Незважаючи на те що війна лінкорів вже пішла далеко в минуле, ми продовжуємо захоплюватися цими сталевими красенями, які довгий час носили прізвисько «господарі морів». З`явившись у другій половині XIX століття, ці залізні монстри кілька десятиліть поспіль наводили на оточуючих страх і трепет. Одним з останніх подібних кораблів, які залишили помітний слід у військово-морської історії, був лінкор «Міссурі».
Закладений цей гігант був на одній з нью-йоркських верфей на початку грізного 1941-го року, а спущений на воду в січні 1944-го. Уже в ході будівництва проект лінкора зазнав дуже істотних змін, що пов`язано з особливостями ведення бойових дій німецькими та японськими НД Зокрема, значну увагу було приділено захисту боєприпасів та баштових знарядь, що було пов`язано з цілком реальною загрозою з боку німецьких та японських літаків. Максимальна товщина броні корабля досягала півтора тисяч міліметрів, що робило його практично невразливим.
Лінкор «Міссурі» мав потужний вогневий кулак, основу якого складали три гармати калібру 16 дюймів. Ні до, ні після цього жоден військовий корабель Сполучених Штатів не володів подібними знаряддями. Крім цього, корабель ніс на собі двадцять 25-мм гармат і 100 зеніток для захисту від повітряних атак. Максимальна швидкість корабля становила 35 вузлів, що робило його одним з найбільш швидкохідних у своєму класі.
Лінкор «Міссурі» прекрасно проявив себе не тільки в зіткненні з японськими кораблями і літаками, а й при штурмі наземних укріплень.
Так, екіпаж цього сталевого чудовиська покрив себе невмирущою славою в боях за острови Іво та Окінава. Причому при одночасному залпі з усіх гармат головного калібру навколо корабля і всередині нього утворювався вакуумний мішок, так що матросам і офіцерам якийсь час було неможливо нормально дихати.
Лінкор «Міссурі» увійшов у світову історію не тільки своїми військовими подвигами, приголомшливими технічними характеристиками, але й тим, що саме на його борту була перегорнута остання сторінка цієї жахливої катастрофи. 2 вересня 1945 саме тут був підписаний акт про капітуляцію Японії, яку прийняв американський головнокомандувач Д. Маккартур.
Лінкори Другої світової війни довели, що в той період саме вони визначали основні напрямки протистоянь на океанських просторах. Однак час ішов, роль кораблів цього типу поступово знижувалася. Багато з них закінчили свої дні в доках, будучи розрізаними на окремі шматки. У цьому плані нашому герою пощастило: незважаючи на похилий вік, йому довелося взяти участь ще в декількох компаніях. Зокрема, в 1991 році лінкор «Міссурі» був одним з небагатьох лінійних кораблів, з якого випускалися ракети під час бомбардувань Іраку. Виконавши до кінця свій військовий обов`язок, гордий підкорювач океанських просторів пішов на заслужений відпочинок. Тепер свою вахту в морях і океанах несуть зовсім інші кораблі, проте без досвіду їх героїчних предків не було б і сьогоднішнього дня військово-морського флоту.