НЕП - це нова економічна політика країни. Причини введення і суть НЕПу

Період з 1917 по 1921 роки - по-справжньому важкий час для Росії. Революція і громадянська війна сильно вдарили по економічному добробуту. Після закінчення тривожних подій країна потребувала реформування, оскільки військові нововведення були безпорадні в умовах мирного часу.

Історичні передумови проголошення

НЕП, або нова економічна політика, був необхідністю часу. Кризовий «воєнний комунізм», прийнятий під час громадянської війни, був неприйнятний для розвитку країни в мирний період. Продрозкладка була непосильною ношею для простих людей, а націоналізація підприємств і повна централізація управління не давали розвиватися. Введення НЕП - це відповідь на загальне невдоволення «воєнним комунізмом».

Ситуація в країні перед введенням НЕПу

До закінчення громадянської війни країна була зруйнована в усіх відношеннях. Колишня Російська імперія втратила Польщу, Латвію, Естонію, частину України і Білорусі, Фінляндії. Постраждали території розробки корисних копалин - Донбас, нафтові райони, Сибір. Скоротилося промислове виробництво, а в сільському господарстві намітилися риси серйозної кризи. Крім того, обурені продрозверсткою селяни відмовлялися здавати хліб, ситуація загострювалася. Повстання охопили Донщину, Україна, Кубань, Сибір. Хвиля невдоволення перейшла на армію. У 1920 році було піднято питання про скасування продрозкладки. Це були перші спроби ввести НЕП. Причини: кризовий стан економіки, зруйнований промисловий і аграрний сектор, тяготи продрозкладки, які лягли на плечі простих людей, зовнішньополітичні невдачі, нестабільність валюти.

Проголошення нового шляху в економіці

Перетворення були розпочаті в 1921 році, коли Х з`їзд РКП (б) прийняв постанову про перехід до продподатку. Спочатку НЕП був запланований як тимчасовий захід. Реформи затягнулися на декілька років. Суть НЕПу - проведення змін в промисловості, сільському господарстві, фінансовій сфері, які дозволять зняти соціальну напруженість. Завдання, поставлені авторами проекту економічних перетворень, стосувалися політичної, економічної, соціальної, зовнішньополітичної сфер.

Вважається, що свобода торгівлі була першим нововведенням, але це не так. Спочатку вона вважалася небезпечною для влади. До ідеї підприємництва більшовики прийшли не відразу. Період НЕПу - час нововведень, які були спробою поєднати соціалістичну владу з елементами ринкової економіки.

Реформи промисловості

Першим нововведенням стало створення трестів. Вони були об`єднаннями однорідних підприємств, які мали певну свободу діяльності, фінансової незалежності. Введення НЕП - початок повного реформування промисловості. Нові об`єднання - трести - могли самі вирішувати, що виробляти, з чого і кому це продавати. Сфера діяльності була широкою: і закупівлі ресурсів, і виробництво за державним замовленням. Трести створювали резервний капітал, який повинен був покривати збитки.

НЕП - це політика, яка передбачала утворення синдикатів. Ці об`єднання складалися з декількох трестів. Займалися синдикати зовнішньою торгівлею, наданням кредитів, збутом готової продукції, постачанням сировиною. До кінця періоду НЕПу більшість трестів складалися в таких об`єднаннях.

Для організації оптової торгівлі діяли ярмарки, товарні біржі. Почав функціонувати повноцінний ринок, де закуповували сировину, готову продукцію. Своєрідним прабатьком ринкових відносин в СРСР був НЕП, причини якого крилися в неорганізованості економіки.

Одним з головних досягнень періоду стало повернення грошової оплати праці. НЕП - це час скасування трудової повинності, знизився рівень безробіття. У період нової економічної політики активно розвивався приватний сектор у промисловості. Характерний процес денаціоналізації деяких підприємств. Приватні особи отримали право відкривати промислові фабрики і заводи.

Популярною стала концесія - форма оренди, коли орендарями виступають іноземні фізичні або юридичні особи. Частина зарубіжних інвестицій була особливо висока в металургії і текстильної промисловості.

Нововведення в сільському господарстві

НЕП - це політика, яка зачепила всі галузі економіки, в тому числі, і аграрну сферу. Загальна оцінка наслідків нововведень - позитивна. У 1922 році затвердили Земельний кодекс. Новий закон заборонив приватну власність на землю, дозволено було тільки користування на правах оренди.

Політика НЕПу в сільському господарстві вплинула на соціальну та майнову структуру жителів сіл. Заможним селянам невигідно було розвивати своє господарство, до того ж вони платили підвищений податок. Бідняки отримали можливість поліпшити фінансове становище. Таким чином, бідних і багатих стало менше - з`явилися «середняки».

У багатьох селян збільшилися наділи землі, посилилася мотивація до праці. До того ж саме на жителях села лежали тяготи податків. А витрати держави були величезними - на армію, на промисловість, на відновлення економіки після громадянської війни. Податки з заможних селян не допомогли підняти рівень розвитку, тому довелося використовувати нові способи наповнення скарбниці. Так, з`явилася практика купівлі зерна у селян за заниженими цінами - це призвело до кризи і зародженню поняття «ножиці цін». Кульмінація економічної депресії - 1923 рік. У 1924-25 роках криза знову повторився - його сутність була в значному падінні показників кількості заготовленого зерна.

НЕП - це час змін у сфері сільського господарства. Не всі вони привели до позитивних результатів, але з`явилися риси ринкової економіки. До закінчення періоду НЕПу кризові явища тільки наростали.

Фінансова сфера

Для проведення реформ були необхідні зміни у сфері грошового обігу. Головне завдання НЕПу - стабілізувати фінансову сферу і нормалізувати валютні відносини з іншими країнами.

Першим кроком реформаторів стала деномінація грошової одиниці. Валюту підкріпили золотим запасом. Виниклу емісію використовували, щоб покрити дефіцит бюджету. Від фінансових змін у державі страждали в основному селяни і пролетаріат. Широкій була практика державних позик, підвищення податку на розкіш і пониження на предмети першої необхідності.

На початку НЕПу реформи у фінансовій сфері були успішні. Це дозволило провести другий етап перетворень в 1924 році. Було прийнято рішення ввести тверду валюту. В обороті були казначейські білети, а для міжнародних розрахунків використовували червінці. Популярний став кредит, завдяки якому відбувалося більшість операцій з купівлі-продажу. На території СРСР було відкрито кілька великих банківських структур, які працювали з промисловими підприємствами. На місцевому рівні фінансову підтримку надавали комунальні банки. Поступово фінансова система розширювалася. З`явилися банки, які працювали з сільськогосподарськими установами, зовнішньоекономічними структурами.

Політичний розвиток країни часів НЕПу

Економічні реформи супроводжувалися політичною боротьбою всередині держави. У країні наростали авторитарні тенденції. Період правління Володимира Леніна можна назвати «колективної диктатурою». Влада була зосереджена в руках Леніна і Троцького, але з кінця 1922 ситуація змінилася. Противники Троцького створили культ особистості Леніна, а ленінізм став напрямком філософської думки.

Загострювалася боротьба в самій комуністичній партії. Не було однорідності всередині організації. Сформувалася опозиція, яка виступала за наділення повнотою влади профспілок робітників. З цим пов`язана поява резолюції, яка проголошувала єдність партії і обов`язковість виконання рішень більшості усіма її членами. Практично повсюдно партійні посади займали ті ж особи, що й працівники державних структур. Належність до правлячих кіл ставала престижної метою. Партія постійно розширювалася, тому з часом почали проводити «чистки», націлені проти «брехливих» комуністів.

Кризовим був період після смерті Леніна. Посилився конфлікт між старими і молодими партійцями. Організація поступово розшаровувалася - все більше привілеїв отримувала верхівка, яка отримала найменування «номенклатура».

Отже, ще в останні роки життя Леніна його «спадкоємці» почали ділити владу. Від управління намагалися відтіснити лідерів старого зразка. В першу чергу Троцького. З ним боролися різними способами, але найчастіше просто звинувачували в різних «гріхах». У їх числі - ухильництво, меншовизм.

Завершення реформ

Позитивні риси НЕПу, які проявилися на початковому етапі перетворень, поступово стиралися через невдалі і неузгоджених дій партійного керівництва. Головна проблема - конфлікт між авторитарною комуністичною системою і спробами ввести ринкову модель економіки. Це були два полюси, що не підживлювали, а руйнували один одного.

Нова економічна політика - НЕП - поступово затухала ще з 1924-1925 років. Ринкові риси витіснялися централізованою системою управління. Зрештою плановість і державне керівництво взяли верх.

Фактично НЕП завершився в 1928 році, коли був проголошений перший п`ятирічний план і курс на колективізацію. З цих пір нова економічна політика припинила існування. Офіційно НЕП згорнули тільки через 3 роки - в 1931. Тоді вийшов заборону на торгівлю в приватному порядку.

Підсумки

НЕП - це політика, яка допомогла відновити зруйновану економіку. Проблемою була нестача кваліфікованих фахівців - цей недолік не дозволив побудувати ефективне управління країною.

У промисловості вдалося досягти високих показників, але при цьому залишалися проблеми в сільськогосподарській сфері. Їй приділяли недостатньо уваги і фінансів. Система була непродуманою, тому виник сильний дисбаланс в економіці. Позитивна риса - стабілізація валюти.