Причини згортання НЕПу. НЕП: сутність, протиріччя, підсумки

Вважається, що 21 березня 1921 наша країна перейшла до нової форми товарно-економічних відносин: саме в цей день був підписаний декрет, яким зобов`язав відмовитися від продрозкладки і перейти до збору продовольчого податку. Саме так починався НЕП.

Більшовики усвідомили необхідність економічної взаємодії, так як тактика військового комунізму і терору давала все більше негативних ефектів, виражених в посиленні сепаратистських явищ на околицях молодої республіки, та й не тільки там.

При введенні нової економічної політики більшовиками переслідувався цілий ряд економічних і політичних цілей:

• Зняти напруженість у суспільстві, зміцнити авторитет молодої радянської влади.
• Відновити господарство країни, повністю зруйноване в результаті Першої Світової та громадянської воєн.
• Закласти основу для створення ефективної планової економіки.
• Нарешті, дуже важливо було довести «цивілізованому» світі адекватність і легітимність нової влади, так як на ту пору СРСР опинився в міцної міжнародної ізоляції.

Сьогодні ми поговоримо як про сутність нової політики уряду СРСР, так і обговоримо основні причини згортання НЕПу. Тема ця надзвичайно цікава, так як кілька років нового економічного курсу багато в чому визнач риси політичного та економічного устрою країни на десятиліття вперед. Втім, далеко не так, як того б хотіли творці і основоположники цього явища.

Сутність явища

Як воно зазвичай і буває в нашій країні, НЕП вводився похапцем, поспіх з прийняттям указів була страшною, чіткого плану дій ні в кого не було. Визначення найбільш оптимальних і адекватних методів реалізації нової політики велося практично на всьому її протязі. А тому не дивно, що не обходилось без великої кількості проб і помилок. Так само і з економічними «вольностями» для приватного сектора: їх список то розширювався, то практично відразу звужувалося.

Суть політики НЕПу полягала в тому, що при збереженні своїх повноважень у політиці та управлінні більшовиками, економічна галузь отримувала більше свободи, що дозволяло формувати ринкові відносини. Фактично нову політику можна розглядати як форму авторитарного правління. Як ми вже й згадували, дана політика включала в себе цілий комплекс заходів, багато з яких відверто суперечили один одному (про причини цього вже було сказано вище).

Політичні аспекти

Що ж стосується політичної сторони питання, то НЕП більшовиків був класичною автократією, при якій всяке інакомислення в цій сфері жорстко придушувалися. У всякому разі відхилення від «центральної лінії» Партії точно не віталися. Втім, і в економічній галузі спостерігався досить химерний сплав елементів адміністративного та чисто ринкового способів ведення господарства:

• Держава зберігала повний контроль над усіма транспортними потоками, великої і середньої промисловістю.
• У приватному секторі була деяка свобода. Так, громадяни могли орендувати землю, наймати працівників.
• Дозволялося розвиток приватного капіталізму в деяких галузях економіки. У той же час законодавчо гальмувалися багато ініціатив цього самого капіталізму, що в багатьох сенсах робило всю затію безглуздою.
• Дозволялось оренда підприємств, що належали державі.
• Торгівля стала відносно вільною. Цим і пояснюються порівняно позитивні результати НЕПу.
• У той же час між містом і селом розширювалися протиріччя, наслідки яких відчуваються дотепер: промислові центри давали інструменти і техніку, за яку людям доводилося платити «живими» грошима, в той час як в міста безкоштовно йшло продовольство, реквізується в рахунок продподатку. З часом це призвело до фактичного закабалення селян.
• У промисловості мався обмежений госпрозрахунок.
• Була проведена фінансова реформа, яка багато в чому оздоровила економіку.
• Управління народним господарством було частково децентралізовано, виведено з-під влади центрального уряду.
• З`явилася відрядна оплата праці.
• Незважаючи на це держава не віддало в руки приватників міжнародну торгівлю, чому становище в цій сфері покращився не надто кардинально.

Незважаючи на все вищесказане ви повинні чітко собі уявляти, що причини згортання НЕПу багато в чому полягали в його витоках. Про них ми зараз і поговоримо.

Окремі спроби реформування

Найбільше поступок більшовики зробили аграріям, кооперативам (на початку Великої Вітчизняної саме дрібні виробники забезпечували виконання держзамовлень), а також дрібним промисловцям. Але тут слід чітко розуміти, що риси НЕПу, який був задуманий і який вийшов у результаті, сильно відрізняються один від одного.

Так, навесні 1920 влада прийшла до висновку, що між містом і селом найпростіше організувати прямий товарообмін, попросту обмінюючи техніку та інші продукти промислового виробництва на продовольство й інші товари, одержувані на селі. Простіше кажучи, НЕП в Росії спочатку задумували як ще одна форма продподатку, при якій селянам б дозволялося продавати залишалися у них надлишки.

Так влада сподівалася спонукати селян до збільшення посівів. Втім, якщо вивчити ці дати з історії Росії, то стане ясний повний провал такої політики. Люди на той час воліли сіяти якомога менше, не бажаючи годувати орду міських жителів, нічого не отримуючи взамін. Переконати озлоблених селян не вдалося: вже до кінця року стало гранично ясно, що ніякого збільшення валового збору зерна не передбачається. Щоб часи НЕПу тривали, потрібні були якісь рішучі кроки.

Продовольча криза

В результаті до зими почався страшний голод, що охопив регіони, в яких проживали не менше 30 мільйонів чоловік. Від голоду померло близько 5500000. У країні з`явилося більше двох мільйонів сиріт. Щоб забезпечити промислові центри хлібом, потрібно його не менш 400 мільйонів пудів, а стільки просто не було.

Користуючись найжорстокішими методами, з і без того «обдертих» селян вдалося зібрати тільки 280 мільйонів. Як бачите, досить схожими рисами володіли дві абсолютно протилежні на перший погляд стратегії: НЕП і воєнний комунізм. Порівняння їх показує, що в обох випадках селяни на селі часто були змушені задарма віддавати весь урожай.

Навіть найзапекліші прихильники воєнного комунізму визнали, що подальші спроби оббирання селян ні до чого доброго не приведуть. Соціальне напруження сильно зросла. До літа 1921 року стало гранично ясно, що потрібно реальне розширення економічних свобод населення. Таким чином, політика воєнного комунізму і НЕПу (на початковому етапі) пов`язана набагато тісніше, ніж багато хто собі уявляли.

Коригуючий курс

До осені того року, коли третина країни опинилася на порозі страшного голоду, більшовики пішли на перші серйозні поступки: нарешті був скасований середньовічний товарообіг, минувши ринок. У серпні 1921 року був виданий указ, на підставі якого мала функціонувати економіка НЕПу:

• Як ми і говорили, був узятий курс на децентралізоване управління промисловою галуззю. Так, кількість главків було скорочено з півсотні до 16.
• Підприємствам дали деякі свободи в області самостійного збуту продукції.
• Чи не орендовані підприємства повинні були бути закриті.
• На всіх державних виробництвах нарешті було введено реальне матеріальне стимулювання працівників.
• Лідери більшовицького уряду змушене визнали, що НЕП в СРСР має стати дійсно капіталістичним, дозволяючи оздоровити економічну систему країни за рахунок ефективного товарно-грошового, а зовсім не натурального обороту коштів.

Щоб забезпечити нормальне забезпечення товарно-грошових відносин, в 1921 році був створений Держбанк, відкриті каси для видачі позичок і прийому заощаджень, а також введена обов`язкова оплата проїзду на громадському транспорті, комунальних послуг і телеграфу. Була повністю відновлена податкова система. Щоб зміцнити і наповнити бюджет держави, з нього викреслили багато витратні статті.

Вся подальша фінансова реформа була спрямована строго на посилення національної валюти. Так, з 1922 року було розпочато випуск особливої валюти, радянського червінця. Фактично це була рівноцінна (у тому числі і за змістом золота) заміна імперської десятці. Цей захід дуже позитивно позначилася на довірі до рубля, який незабаром отримав визнання і за кордоном.

На frac14- нова валюта забезпечувалася дорогоцінними металами, деякими іноземними валютами. Решта 3/4 забезпечувалися за рахунок векселів, а також деяких товарів підвищеного попиту. Зауважимо, що уряд строго забороняло гасити червінцями виник дефіцит бюджету. Вони призначалися виключно для забезпечень операцій Держбанку, для проведення деяких валютних операцій.

Суперечності НЕПу

Потрібно чітко розуміти одну просту річ: новий уряд ніколи (!) Не ставило перед собою цілі побудувати якесь ринкове держава з повноцінною приватною власністю. Тому підтвердженням є відомі слова Леніна: «Нічого частого ми не визнаємо ...». Він постійно вимагав від соратників жорстко контролювати економічні процеси, так що НЕП в СРСР ніколи не був дійсно самостійним економічним явищем. Саме через абсурдного адміністративного і партійного пресингу нова політика не дала і половини тих позитивних результатів, на які б можна було розраховувати в іншому випадку.

Взагалі НЕП і воєнний комунізм, порівняння яких нерідко наводиться деякими авторами в суто романтичному аспекті нової політики, були надзвичайно схожі, яким би дивним це не здавалося. Звичайно, особливо схожі вони були на первісному періоді розгортання економічних реформ, а й згодом спільні риси можна було відстежити без особливих зусиль.

Кризові явища

Вже до 1922 року Ленін заявляє, що подальші поступки капіталістам повинні бути повністю припинені, що часи НЕПу пройшли. Реальність скоригувала ці прагнення. Уже в 1925 році максимально дозволена чисельність найманих працівників у селянських господарствах була збільшена до ста осіб (раніше - не більше 20). Була узаконена куркульська кооперація, землевласники могли здавати свої наділи в оренду строком до 12 років. Були скасовані заборони на створення кредитних товариств, а також повністю дозволений вихід з общинних господарств (відруби).

Але вже в 1926 році більшовики взяли курс на політику, метою якої стало згортання НЕПу. Багато хто з дозволів, які народ отримав ще рік тому, були повністю скасовані. Під удар знову потрапили кулаки, так що дрібні виробництва були практично повністю поховані. Тиск на приватних господарників невблаганно наростало як у місті, так і на селі. Багато результати НЕПу були практично обнулені через те, що керівництву країни не вистачило досвіду і одностайності в питаннях проведення політичних і економічних реформ.

Згортання НЕПу

Незважаючи на всі вжиті заходи суперечності в соціальній та економічній сфері ставали все серйозніше. Потрібно було вирішувати, що ж робити далі: продовжувати діяти суто економічними методами або ж зробити згортання НЕПу і повернутися до методів воєнного комунізму.

Як ми вже знаємо, перемогли прихильники другого способу, яких очолював І. В. Сталін. Щоб нівелювати наслідки кризи хлібного збору в 1927 році, був зроблений цілий ряд заходів адміністративного характеру: знову значно посилена роль адміністративного центру в управлінні економічною галуззю, практично скасована самостійність всіх підприємств, на промислові товари були значно підвищені ціни. Крім того, влада вдавалася до збільшення податків, усіх селян, які не бажали здавати хліб, судили. При арештах проводилася повна конфіскація майна і худоби.

Розкуркулювання власників

Так, тільки в Поволзькому регіоні було заарештовано більше 33 тисяч селян. Архіви свідчать, що приблизно половина з них позбулася всього майна. Практично вся сільськогосподарська техніка, яка була на той час придбана деякими великими господарствами, була примусово вилучена на користь колгоспів.

Вивчаючи ці дати з історії Росії, можна помітити, що саме в ті роки було повністю припинено кредитування малих виробництв, що призвело до вельми негативних наслідків в економічній галузі. Ці заходи проводилися по всій країні, місцями доходячи до абсурду. У 1928-1929 рр. у великих господарствах почалися згортання виробництва, розпродаж худоби, інвентарю і машин. Удар, нанесений великим господарствам в політичних цілях, для демонстрації нібито безперспективності ведення одноосібного господарства, підривав основи продуктивних сил в аграрному секторі країни.

Висновки

Отже, які ж причини згортання НЕПу? Цьому сприяли глибокі внутрішні протиріччя в керівництві молодої країни, які тільки поглиблювалися при спробах звичними, але неефективними методами стимулювати економічний розвиток СРСР. Зрештою не допомогло навіть кардинальна посилення адміністративного тиску на приватників, які до того часу вже не бачили особливих перспектив у розвитку власного виробництва.

Потрібно розуміти, що НЕП звернули не за пару місяців: в аграрній сфері це сталося вже в кінці 20-х років, промисловість виявилася не при справах приблизно в той же період, а торгівля протрималася аж до початку 30-х років. Нарешті, в 1929 році було прийнято постанову про форсування соціалістичного розвитку країни, що і визначило захід епохи НЕПу.

Основні причини згортання НЕПу полягають в тому, що радянське керівництво, бажаючи швидко побудувати нову модель соціального устрою за умови оточення країни капіталістичними державами, виявилося змушене вдаватися до надмірно жорстким і вкрай непопулярних методів.