Чим бодібілдинг відрізняється від пауерліфтингу

У сучасному світі з`являється все більше шанувальників у таких видів спорту як бодібілдинг і пауерліфтинг. Дана тенденція легко з`ясовна - хто не хоче бути володарем гарного й сильного тіла? Для досягнення зазначених результатів спортсмени використовують штангу, гирі, гантелі, а також займаються на різних атлетичних снарядах. У чому ж полягають відмінності між цими новомодними спортивними дисциплінами?

Перш за все, варто відзначити, що бодібілдинг спрямований в першу чергу на збільшення м`язових обсягів, тоді як пауерліфтинг на перше місце ставить розвиток силових показників. Щоб домогтися поставлених цілей, в обох видах спорту вправи застосовуються одні й ті ж, але з деякими відмінностями. Так, в пауерліфтингу діапазон повторень з максимальною вагою коливається від 1 до 6. У класичному ж бодібілдингу число повторів в кожному підході збільшено до 12 і більше разів.

Це одна з основних граней, яка розділяє ці залізні види спорту, чи ходить атлет в спортивний зал, або ж займається у себе в квартирі, використовуючи силові тренажери для дому. Наведені цифри повторень у вправах були вироблені багатьма поколіннями спортсменів і тренерів, і є результатом численних спроб і помилок. Хоча варто відзначити, що нові віяння в бодібілдингу припускають зниження числа повторень до 10, а то й до 8 разів.

Крім вищевказаного, є й інші відмінності між культуризмом і силовим триборством, як іноді називають пауерліфтинг. Після набору необхідної м`язової маси, бодібілдер починає позбавлятися від нагромадилося підшкірного жиру і прокачувати малі м`язові групи. Процес спалювання жиру у "білдерів" називається сушінням і складається з аеробних тренувань, суворої дієти, застосування жиросжигателей і голодування. Малі м`язові волокна (біцепс, трицепс, ікри та ін.) Прокачуються за допомогою ізольованих вправ, спрямованих на створення естетичного рельєфу мускулатури. Пауерліфтери ж під час тренувального процесу обмежуються лише збільшенням своїх силових здібностей, своєї потужності. Згодом на конкурсах бодібілдерів виступають атлети з чітко виділяється м`язовим рельєфом, а на змаганнях з пауерліфтингу силовики з округлими животами піднімають позамежний вагу.

Спільним у цих спортсменів (якщо справа стосується професіоналів) є, на жаль, застосування допінгу. Різні анаболічні стероїди використовують і ті, й інші. Це йде врозріз з тією думкою, що сформувалося в суспільстві про силачів, як про людей з дуже міцним здоров`ям. Анаболіки підривають здоров`я будь-якого спортсмена, і навіть якщо зовні такий працівник виглядає богатирем, то ось стан його внутрішніх органів (печінка, нирки і т. Д.) Залишає бажати кращого. Хотілося б, щоб навіть серед професіоналів були тільки "натурали", а не "хіміки". Хоча б тому, що так буде чесно, і спорт не буде протиставлятися здорового стану організму.