Право соціального забезпечення

Право соціального забезпечення являють собою комплекс, що складається з суспільних відносин, регулювання яких здійснюється нормами відповідної юридичної галузі. Ці відносини відповідно до економічною сутністю вважаються розподільними.

Економічна дисципліна виділяє п`ять варіантів розподілу:

1. Безкоштовно, на підставі рівного доступу громадян до благ, пропорційно раціональним (розумним) можливостям і потребам суспільства.
2. Унормовано відповідно до витрат попередніх або поточних виробничих потреб, праці, матеріальної забезпеченості.
3. Пільгово, з внесенням частини вартості.
4. Платно.
5. З праці, згідно з його якістю та кількістю.

Відповідно до зазначених варіантами розподілу економічних благ, розглядають три види відносин. Всі вони якісно різнорідні, для кожного потрібен свій підхід до правового регулювання. Так, ті відносини, які пов`язані з платним наданням послуг, відносяться до сфери цивільного права. До цієї ж категорії слід віднести і пільгове розподіл (третій варіант), але тільки в частині, яка ґрунтується на цінну. П`ятий варіант відноситься до галузі трудового права. Перші три типи розподілу благ складають переважно право соціального забезпечення, в якому природа відносин виділяється у відповідності з певними критеріями. Так, проводять класифікацію, наприклад, за термінами існування. Крім того, поділяють процедурні, матеріальні, процесуальні відносини. Існує поділ на форми і види соціального забезпечення.

До останніх відносять грошові виплати (допомоги, компенсації, пенсії, натуральні форми допомоги: ліки, продукти, технічні засоби, транспорт та інше), пільги та послуги (обслуговування інвалідів, літніх, дітей, санаторно-курортне лікування, медична допомога та інше).

У відповідності з термінами існування виділяють три групи правовідносин:

1. Відносини, припиняються за допомогою одноразового виконання зобов`язань. До такого типу відносять, наприклад, право соціального забезпечення з приводу народження дитини.
2. Правовідносини з абсолютно певним терміном існування. Іншими словами, з моменту їх виникнення відома дата їх завершення. В даному випадку розглядається право соціального забезпечення у формі виплати допомоги протягом відпустки по догляду за малолітньою дитиною до 1,5 років.
3. Правовідносини з порівняно невизначеним періодом існування. До цієї категорії відносять, наприклад, виплати пенсії у зв`язку зі старістю, обслуговування престарілих осіб, які проживають в соціальних установах.

Відповідно до джерелом фінансування, виділяють наступні типи правовідносин:

1. Здійснювані за допомогою бюджетних коштів усіх рівнів, позабюджетних державних фондів.
2. Відносини, що забезпечують недержавними засобами (благодійні фонди, кошти громадян або юридичних осіб та інші).

Відповідно до форм виділяють правовідносини:

1. По соціальному забезпеченню.
2. Зі страхування, надання допомоги.

В якості похідних від зазначених вище типів виступають процесуальні та процедурні правовідносини.

Перші обумовлені спорами, що виникають у зазначеній галузі. Вони можуть бути обумовлені різними ситуаціями. Зокрема, відмовою від того або іншого виду забезпечення, встановленням причини інвалідності та іншими.

Процедурні правовідносини пов`язані з встановленням юридичних фактів, які мали б значення для надання тих чи інших послуг. Так, наприклад, щоб призначити пенсію по інвалідності, необхідно факт інвалідності встановити.

Соціальне забезпечення в Росії включає в себе такі компоненти, як суб`єкт, зміст, об`єкт, підстави для припинення, зміни або виникнення.