Трудові правовідносини

Трудові правовідносини - це виникають після укладення сторонами трудового договору і врегульовані відповідним законодавством суспільно-трудові відносини, при яких працівник зобов`язується здійснювати трудові функції, а роботодавець - надавати роботу і оплачувати її, забезпечувати безпеку умов праці.

Зміст трудових правовідносин - взаємні права та обов`язки, визначені в трудовому договорі, а також встановлені законодавством держави.

Ознаки трудового правовідносини:

1. Працівник особисто бере участь у виробничій діяльності роботодавця і не може доручати роботу іншим особам. Роботодавець, у свою чергу, не має права замінити працівника іншим.



2. Працівник виконує роботи з певної зазначеної в договорі спеціальності чи посади.

3. Виконуючи трудові функції, працівник повинен підкорятися встановленому в організації внутрішньому трудовому розпорядку.

4. Трудові правовідносини носять БЕЗОПЛАТНО характер, оплата праці працівників здійснюється шляхом виплати заробітної плати.



5. Кожна із сторін договору в будь-який момент може припинити правовідносини.

Підстава їх виникнення - укладення трудового договору.

Суб`єкти трудових правовідносин - працівник і роботодавець. Першим є що має трудовий праводееспособностью фізична особа (Тобто здатністю мати права і обов`язки у сфері праці та здійснювати їх своїми діями), що знаходиться в трудових відносинах з роботодавцем. Другим може бути і фізособа, і юрособу.

Суб`єктами трудових правовідносин можуть виступати:

  • працівники - громадяни, у тому числі й іноземних держав
  • роботодавці - різні установи, організації, підприємства, фірми тощо.;
  • трудові коллектіви;
  • профкоми та інші виборні органи, уповноважені працівниками;
  • соцпартнери в особі представників об`єднань роботодавців, профспілок та виконавчих органів влади на федеральному, регіональному, галузевому та республіканському рівнях;
  • правоохоронні органи - трудовий арбітраж, примирна комісія, суд
  • роботодавець - громадянин чи громадська організація, яка прийняла працівника в свій апарат.

Під об`єктом правовідносин у сфері праці розуміється виконання певного роду робіт відповідно до кваліфікації, спеціальністю або посадою.

Виділяють види трудових правовідносин:

  • виникають у зв`язку із забезпеченням зайнятості та працевлаштування у конкретного работодателя;
  • між роботодавцем і работніком;
  • між трудовим колективом і його представниками з работодателем;
  • правовідносини соціально-партнерські з ведення та укладання колективних угод, договорів на галузевому, територіальному, федеральному, регіональному та професійному рівнях;
  • трудові відносини з підвищення кваліфікації, профпідготовки та перепідготовки кадров;
  • по контролю і нагляду за дотриманням правил охорони праці та трудового законодавства;
  • по участі профспілок і самих працівників при встановленні умов праці, застосуванні норм законодавства про працю у випадках передбачених законом;
  • процесуальні трудові правовідносини по вирішенню колективних та індивідуальних споров;
  • щодо матеріальної відповідальності у зв`язку із заподіяною шкодою.

Існують і інші класифікації. Так, трудові правовідносини поділяють на: основні, супутні та охоронні. Перші виникають у зв`язку із здійсненням праці, другі з приводу працевлаштування, діяльності профспілок, підготовці кадрів і т.п., а треті - при трудових спорах, обов`язкове соціальне страхування, матеріальної відповідальності.




» » Трудові правовідносини