Конституційно-правові відносини - основа регулювання всього законодавства

Серед інших галузей права, конституційне займає особливе положення. Пов`язано це з тим, що регулює воно найважливіші аспекти життєдіяльності держав. Саме воно отримало в спеціальній літературі назву «конституційно-правові відносини».

Про поняття конституційно-правових відносин

У канві всієї суспільної діяльності конституційно-правові відносини займають особливо значиме положення. Залежить воно від того, які суб`єкти в них беруть участь і з приводу чого оні складаються.

Отже, суб`єкти. Специфіка їх у тому, що діляться вони на дві великі категорії. У першу, звану деякими вченими індивідуальної, відносять всіх фізичних осіб. Основними діючими суб`єктами прийнято вважати громадян, так як саме їх права найбільш чітко прописані в нормах конституційного законодавства. Але велике значення і другої підгрупи, а саме не-громадян та квазі-громадян. До них зараховуються іноземні піддані, особи, що не володіють громадянством жодної з країн, та особи з мульти- громадянством (тобто двома і більше).

У розглянутих правовідносинах виділяють і другу підгрупу, також звану «колективними суб`єктами». І, відповідно, до неї зараховують держава як провідного суб`єкта, його органи, громадські некомерційні організації (партії, неурядові організації та спілки), органи місцевого самоврядування.

Крім особливих суб`єктів, конституційно-правові відносини мають і унікальним об`єктом. Така характеристика пояснюється простим фактом: дії суб`єктів відображаються на інших галузях права.

Для наочності слід навести приклад. Народні обранці розглядають законодавчий акт. В даному випадку конституційно-правові відносини виражаються в наступному:



  1. народні обранці здійснюють переданий їм народом суверенітет-

  2. депутати використовують свої повноваження для встановлення правового регулювання будь-якої сфери права.

Отже, конституційно-правові відносини - це особливий вид суспільних відносин, в яких діє чітко обмежений конституційними актами склад суб`єктів і які складаються в суспільно значущих сферах життя країни. А для більш чіткого розуміння слід розглянути їх види.

Види правових відносин у сфері конституційного права



Як правило, більшість правознавців проводить триступеневу класифікацію:

  1. по суті норм права - матеріальні (наприклад, правовий статус виконавчої влади) і процесуальні (оспорювання прийнятого або чинного акту в конституційній інстанції) -

  2. за тривалістю дії - постійні (положення про суверенітет) і тимчасові (рішення тимчасового уряду) -

  3. по цілі їх прийняття - правовстановлюючі (наприклад, право на свободу совісті) і правоохоронні (положення про застосування можливих санкцій при порушенні норм Конституції).

Такі види правових відносин у конституційній сфері прийнято вважати класичними. Але можна поділити розглядається явище і за іншими ознаками.

Наприклад, яким змістом наповнене правовідносини. Види, відповідно, будуть розписані так:

  1. правовідносини, регульовані конституцією. Тут прикладом може служити встановлення загального порядку обрання президента-

  2. правовідносини, деталізіруемая спеціальним конституційним законодавством. Повертаючись до заданої в першому пункті темі, це відносини, що складаються з приводу утворення виборчих комісій, поділ країни на округи і т.п.

Тобто наведена класифікація базується на тому, які джерела лягають в основу регулювання. За тим же принципом можуть бути представлені поділу за критерієм суб`єктного складу та відносини рівності або підпорядкування між суб`єктами.

А тому конституційне правовідношення, види якого були описані вище, має бути розглянуто більш детально, вбираючи в себе як класичний підхід, так і інші.




» » Конституційно-правові відносини - основа регулювання всього законодавства