Захист права власності: поняття, принципи, основні способи
Право власності та його захист становлять одне з найважливіших напрямів цивільного судочинства у всіх розвинених і більшості країн, що розвиваються. Саме показник захищеності особистого майна громадянина є багато в чому визначальним при аналізі стану правового поля в даній державі.
Захист права власності, відповідно до вітчизняного законодавства, є не що інше, як взаємопов`язаний комплекс різноманітних нормативних та організаційних заходів, які спрямовані на те, щоб відновити порушені права того чи іншого громадянина. До основних способів цього процесу відносяться речові і зобов`язальні заходи.
Найбільш складними за своєю організацією є останні способи. Вони застосовуються в тому випадку, якщо захист права власності передбачає, що позивач і відповідач на момент вчинення правопорушення були пов`язані певними договірними зобов`язаннями. Такі ситуації стали останнім часом в Росії досить буденним явищем, порушення контрактів з кожним роком починає носити все більш масовий характер.
У той же час більш часто зустрічаються є речові способи, які мають на увазі, що сторони цивільних правовідносин не несли на момент вчинення правопорушення ніяких зобов`язань один перед одним. В цьому випадку захист права власності може являти собою складання негаторного або віндикаційного позовів. Тут також варто відзначити, що речові заходи можуть бути застосовані виключно по відношенню до індивідуально визначених предметів. Якщо ж в ході процесу з`ясується, що річ була безповоротно втрачена, то позивач може розраховувати тільки на відшкодування понесених ним матеріальних і моральних збитків.
Віндикаційний позов - це та міра, яку мала на увазі ще захист права власності в римському праві. І в даний час цей спосіб вважається основним у цивільних відносинах більшості країн. Під ним розуміють позов людини, яка не є власником даної речі, до того, хто володіє їй незаконно. В ході процесу позивач повинен довести своє право на даний об`єкт, тобто за допомогою правових фактів аргументувати свій правовий титул.
В ході процесу досить часто виникає питання про доходи, які отримав (або міг одержати) незаконний власник за той час, коли річ належала йому. У цьому випадку, якщо позивач доведе своє право на неї, то він може зажадати і відшкодування всіх потенційних доходів. У той же час незаконний власник буде, швидше за все, вимагати відшкодування всіх витрат на утримання даного об`єкта.
Захист права власності досить часто передбачає і складання негаторного позову. Цей правовий документ являє собою заява власника про те, що є певні перешкоди на шляху здійснення ним права володіння, розпорядження або користування тим чи іншим майном. Варто відзначити, що негаторний позови не мають за російським законодавством строку давності, тому можуть бути пред`явлені в будь-який момент, коли власник якого-небудь об`єкта виявить, що його права порушуються. Крім того, в тому випадку, якщо суд задовольнить його вимогу, позивач має право вимагати у відповідача відшкодувати йому збитки.