"Золотий парашут" - кому належить виплата компенсації. Розмір "золотого парашута"

У лексиконі російського бізнесу з`явився порівняно новий термін - «золотий парашут». Що це за явище? Які перспективи його подальшої популяризації в середовищі російських підприємців?

Чому парашут і чому золотий?

Термін «золотий парашут» прийшов з англійської - там словосполучення "Golden Parachute" означає значну компенсацію (як правило, на адресу топ-менеджера), якщо трудовий договір буде розірвано. «Парашут» - тому, що при звільненні людині гарантована «м`яка посадка», а «золотий» - так як цифри в подібних угодах часом просто астрономічні, іноді вони обчислюються мільйонами доларів. Компенсація може мати і непрямий формат, коли звільняється співробітник отримує доступ до акцій компанії за пільговими цінами. Питається, а яка вигода компанії від подібної щедрості?

Відповідь проста: «золотий парашут» дозволяє захистити бізнес від поглинань. Компанія, яка має намір перекупити акції конкурентів, дуже добре подумає, перш ніж робити це - можливі виплати менеджерам, що сидять на «золоті парашути», можуть стати непосильним фінансовим тягарем. Звичайно, є тут лазівка і для корупції - менеджери, які підписали «золоті» контракти, можуть навмисне допомогти конкурентам поглинути свого роботодавця. Однак якщо при складанні трудового договору працював грамотний юрист, то можна прописати пункти, які захищають бізнес від подібних хитрощів. Крім «золотого», світова практика знає «срібні» (їх отримують менеджери середньої ланки) і «бляшані» (виплачуються рядовим співробітникам) парашути.

З «золотим парашутом» - на пенсію

Одна з найбільших російських фірм з фінансових оборотам - «Газпром». «Золоті парашути» як явище не чужі цієї компанії, однак практика їх застосування в «газовому гіганті» має досить м`яку форму - це здебільшого пенсійні виплати, які отримують співробітники з багаторічним стажем по завершенні своєї трудової діяльності.

Правда, як писалося в деяких ЗМІ, «Газпром» може істотно скоротити свою «золоту» соціалку - наприклад, в деяких регіонах, де працює концерн, до стажу співробітників, який необхідний для «пенсійного золотого парашута», перестав враховуватися період роботи в інших компаніях . Деякі експерти вважають, що така політика «газового гіганта» - результат звернення президента країни з приводу скорочення витрат у цій фірмі, контрольний пакет акцій який належить державі. Є також версія, що самі керівники дочірніх підрозділів «Газпрому" не проти перегляду заходів соціальної підтримки щодо співробітників.

«Золоті парашути» і російська дійсність

Економіка нашої країни будувалася у вкрай непростих умовах. Тому «золоті парашути» в Росії неминуче придбали національну специфіку. Насамперед тому, що з`явилися вони як помітне явище порівняно недавно: тільки в 2009 році Федеральною службою з фінансових ринків була висунута поправка до закону «Про акціонерні товариства», відповідно до якої на керівних посадах з`явився пункт про компенсації по розірванню трудового договору.

Тому законодавче регулювання «парашутів» ускладнене тим, що практика нарахування «золотих» бонусів в Росії дуже молода. Деякі експерти зазначають: виплата відступних топ-менеджерам не завжди проходить в рамках «білих» схем. Це типово російська проблема. Дуже часто реальні цифри щодо розмірів «парашутів» залишаються таємницею - в контракті прописуються одні значення, а на руки людина отримує зовсім інші гроші.

Вагоме слово судді та думку громадськості

У російській судовій практиці є прецедент визнання виплат за «золотим парашутам» неправомочними. Одночасно цей факт викликав широкий суспільний резонанс. Отримати суму в декілька мільйонів рублів за фактом дострокового звільнення повинен був топ-менеджер «Ростелекома» Олександр Провоторов. «Золотий парашут» для нього, призначений телекомунікаційним гігантом, викликав відчутний резонанс в бізнес-співтоваристві.

Акціонери компанії подали позов до суду проти цього рішення (його приймав рада директорів). Підсумок слухань - призначення виплат було визнано неправомірним. Правда, це судове рішення було оскаржено. Але найголовніше в цій історії - найширші верстви громадськості дізналися, що таке «золотий парашут». «Ростелеком» мимоволі посприяв цьому. Свою думку про величезні виплати при звільненнях топ-менеджерів висловлювали представники найвищих ешелонів влади.

Про «золоті парашути» вустами активістів

Робота над законом, підписаним президентом, почалася з ініціативи активістів політичного об`єднання «Народний фронт». Вважається, що саме в ході зустрічі громадських діячів цієї організації з президентом піднявся питання про необхідність втручання держави в розпорядження фінансовими коштами держкомпаній. З приводу зазначеного вище факту нарахування «золотого парашута» у розмірі 200 млн рублів Олександру Правоторова з «Ростелекома» активісти висловили здивування. Президент Росії ці настрої підтримав.

Планувалося, що розмір «золотих парашутів» буде обмежений 6 зарплатами, однак депутати Держдуми виступили за істотно більше обмеження - три середньомісячних виплати. Активісти «Народного фронту» разом з тим планують пролобіювати нові закони, в числі яких ті, які обмежать розмір граничного місячного заробітку не тільки для топ-менеджерів держкомпаній, але також і для працівників усіх рівнів.

Парашути під контролем держави

Держдума, реагуючи на громадські ініціативи, затвердила законопроект, за яким розмір допомоги при звільненні осіб, які займають вищі керівні посади в державних (і муніципальних) компаніях, обмежувався б трьома зарплатами. Повноцінна скасування «золотих парашутів» разом з тим законодавцями не розглядалася. У початку 2014 року президент Росії підписав закон, який обмежує виплату «золотих парашутів» топ-менеджерам корпорацій, контрольний пакет яких належить держструктурам. Таким чином, ініціатива Федеральної служби з фінансових ринків отримала додаткове законодавче регулювання. У деяких ЗМІ з`являлася інформація про те, що обмеження по виплатах «золотих парашутів» можуть торкнутися також і державних позабюджетних фондів. Також ліміт на компенсацію при звільненні може торкнутися не тільки директорів госорганизаций, але також бухгалтерів та учасників наглядових рад.

Наздогнати і випередити «Ростелеком»

Ще до резонансного випадку з найбільшої телекомунікаційної корпорацією Росії деякі гравці ринку, контрольний пакет акцій яких контролювався державою, не соромилися балувати своїх топ-менеджерів «золотими парашутами». Так, відомі факти, коли керівники вищої ланки у великих енергетичних компаніях отримували чималі виплати (іноді цифри перевищували 130 млн рублів). Прецедент, пов`язаний з «золотими парашутами» в Ростелекомі, як відзначають експерти, може не торкнутися сегмент приватних корпорацій. Є приклади, коли генеральні директори найбільших металургійних фірм отримували по звільненні виплати в кілька десятків мільйонів доларів. У 2010 році, коли контрольний пакет акцій «Уралкалія» міняв власника, з компанії звільнилися кілька керівників вищої ланки. Один з них отримав компенсацію в розмірі більше 200 млн рублів.

«Парашути» - явище міжнародне

Експерти підрахували, що середній розмір «золотих парашутів» в США - близько 12% від прибутку, яку отримує компанія за рік (що приблизно дорівнює 1,7% від ціни акцій фірми). Однак після кризи в 2008-2009 роках країни з найбільшими в світі економіками прийняли ряд резолюцій, що припускають обмеження за такими виплатами (правда, в початкової формулюванні - стосовно до вищим керівним позиціях банків).

Країни «великої двадцятки», включаючи Росію, зобов`язалися розробити критерії оцінки праці керівників кредитних організацій, щоб не було випадків, коли банк збитковий, а директор їздить на «Мерседесі». Правда, ця ініціатива, як відзначають експерти, все ж носить рекомендаційний характер. Позиція G20 цілком з`ясовна - в кризові роки, незважаючи на падіння ринків і розорення банків, менеджери деяких фінансових установ отримали дуже великі бонуси після звільнення.

Європа проти «парашутів»!

У Швейцарії - в головному «банківській установі» світу - «золоті парашути», як показав один з референдумів, не в пошані. Громадяни висловилися за те, щоб зарплати і бонуси керівникам великих фірм були обмежені. А таке явище, як компенсація при звільненні, скасувати зовсім. Ідея провести референдум в країні з`явилася під впливом світової кризи. Низькі показники ефективності корпорацій і банків впадали в очі на тлі величезних зарплат керівників. У середовищі фармацевтичних фірм був прецедент з виплатою колишньому президенту компанії 80 млн доларів як «золотого парашута». У відповідь він обіцяв бути відсутнє працювати в конкурентні фірми.

Швейцарська громадськість прозвала високооплачуваних топ-менеджерів «жирними котами». Експерти відзначають, що парламент і уряд Швейцарії не підтримують настрій громадськості, здатне перелитися в окремий законопроект про "золоті парашути". Це, як вважає влада, може знизити конкурентоспроможність держави, спровокує міграцію талановитих людей, здатних управляти. Але є і прихильники ініціативи, які відзначають, що інвестиції в Швейцарію підуть якраз-таки активніше, оскільки фірми будуть платити стабільні дивіденди акціонерам замість того, щоб витрачати гроші на черговий "золотий парашут".