Як розрахувати вихідну допомогу при звільненні

Вирахувати вихідна допомога при звільненні, найчастіше, не складає труднощів для досвідчених і не дуже бухгалтерів. Однак, існує кілька моментів, на які все ж варто звернути увагу як роботодавцю, так і звільняється співробітнику, залежно від ситуації та установи, з якого йде працівник.

Зазвичай при звільненні за власним бажанням співробітнику покладається невиплачена за певний термін (найчастіше, за останній місяць) зарплата), а крім цього, компенсація за відпустку, який не був використаний (якщо відхід не послідував відразу після відпустки). Однак, існує кілька причин звільнення, за якими покладаються додаткові компенсації, наприклад, при скороченні штату підприємства або його ліквідації. Головний параметр, від якого залежить вихідна допомога при звільненні, - це зарплата, отримана за останній рік роботи, саме від неї розраховується сума.

При скороченні працівник повинен отримати виплату, рівну середньому за місяць заробітку. При цьому, якщо він звернеться в службу зайнятості у строк не пізніше два тижні, але не влаштується на нову роботу, то така допомога зберігається за ним на три місяці. Після цього протягом такого ж часу він буде отримувати половину своєї заробітної плати. Однак, обов`язковою умовою для цієї виплати є облік в установі, які займаються зайнятістю населення, і періодичні позначки в ньому про те, з яких причин він не може влаштуватися.

Якщо працівник був на сезонному заробіток, то йому при скороченні або ліквідації установи виплачується його двотижнева середня зарплата. У більш вигідному відношенні знаходяться керівники, які при звільненні з причин, від них не залежних (зміна власника, рішення акціонерів та ін.), Отримують три місячних зарплати. Також пільги існують для працюючих на Крайній Півночі і в прирівняних до них місцях, вони можуть отримувати допомогу на строк до 6 місяців.

Так, розрахунок вихідної допомоги при звільненні робиться наступним чином. Спочатку вираховується середній денний заробіток, діленням нарахованої за обчислюваний період зарплати (у тому числі, різноманітних виплат і премій за минулий рік) на кількість реально відпрацьованих днів. Отримане число множиться на кількість робочих днів за той період, який підприємство має сплатити співробітнику. При цьому вихідні та свята (на відміну від нарахування відпускних або лікарняних) не оплачуються.

Після того, як вихідна допомога при звільненні нараховано, необхідно визначитися з іншими внесками і податками. У тому випадку, коли посібник повністю відповідає тому, що зазначено в Трудовому кодексі, страхові внески нараховувати на них немає необхідності. Якщо ж організація вирішила виплатити суму, яка вище зазначеної в законодавчому документі, або в ситуації, не зазначеної у ньому, необхідно розрахувати та страхові внески, нараховані на компенсацію.

Потрібно відзначити, що деякі категорії громадян мають додаткові пільги, наприклад, збільшено вихідна допомога при звільненні військовослужбовців при досягненні ним пенсійного віку або за станом здоров`я, які можуть отримати до 20 окладів одноразово, залежно від терміну служби. Також пільговими умовами при звільненні з причин, від них не залежних, володіють деякі категорії держслужбовців (судді і т. Д.). Для них виплати також збільшені.

Про те, чи обкладається вихідна допомога при звільненні ПДФО, питання спірне. У тому випадку, якщо виплата зроблена в межах ліміту (три або шість місяців, згідно ТК), даний податок з неї не стягується. Якщо ж підприємство вирішило заплатити співробітнику понад норму, передбаченої законом, то сума, що перевищує ліміт, буде обкладатися ПДФО повністю.