"Золотий парашут" - що це? Який найбільший розмір "золотого парашута"?

«Золотий парашут» - що це? Порівняльне нове для Росії поняття має на увазі виплату значної грошової компенсації топ-менеджеру в разі звільнення з компанії з не залежних від нього самого причин. В даний час небагато вітчизняних керівники можуть похвалитися навичками грамотного розставання зі співробітниками. Поки ще мало компаній використовують цю практику, вважаючи її чужої нашому менталітету.

Звільнення «топа»

«Золотий парашут» - що це? Як свідчить фінансовий словник «Фінам», це компенсація, що нараховується вищому керівництву акціонерного товариства при його злитті. Крім того, власники АТ можуть використовувати матеріальну винагороду такого плану з метою запобігання ворожого поглинання. При цьому в офіційні документи, що регламентують функціонування акціонерного товариства, вносять зміни, згідно з якими керівництво отримує солідні компенсації, великі вихідні допомоги і т. П. У разі звільнення з ініціативи нового власника.

Простіше кажучи, «золотий парашут» при звільненні - це договір, укладений з топ-менеджером фірми, що передбачає виплату великої суми грошей за певних умов. При цьому компенсація може виплачуватися одноразово або щомісяця в вигляді заробітної плати навіть після припинення трудових відносин. Альтернативний варіант - надання певних пільг на зразок пакетів акцій або пенсійних виплат.

Розглядається явище тільки зароджується в Росії. Ще п`ять-сім років тому ні про які компенсації і мови не було. Нерідко перед бонусними виплатами роботодавець ставить умову, приміром, не переходити на службу в конкуруючі компанії протягом встановленого періоду.

Для чого це потрібно?

Розглянута компенсаційна захід вводиться головним чином для того, щоб погасити невдоволення звільнюваного топ-менеджера. Крім того, вважається, що більш ніж солідні заохочувальні виплати запобіжать махінації всередині фірми, такі, наприклад, як виведення активів. Ще один важливий момент: «парашут» обумовлює негативні наслідки для тієї сторони, яка виробляє поглинання юрособи, і пом`якшує удар по звільняються.

У країнах Заходу досить поширена практика по включенню пункту про компенсації у разі дострокового припинення трудових відносин. Примітно, що американські і європейські роботодавці забезпечують вихідною допомогою не тільки вище керівництво компанії, а й представників середньої ланки.

Класифікація

Залежно від рівня співробітника і розміру виплат розрізняють «золоті», «срібні» і «бляшані» «парашути». Перші призначаються для керівників, другі - для менеджерів середньої ланки, треті - для провідних фахівців та молодшого менеджменту.

Розмір «золотого парашута» для топ-менеджера може переходити всі мислимі межі. Тут все залежить від керівництва компанії та сфери діяльності. Так, найбільші «парашути» «розкриваються» для фінансистів і банкірів. Приміром, у США (саме там і зародилося подібне поняття) в сумнозвісному 2008 терпящие крах інвестиційні банки не змогли відмовитися від встановлених зобов`язань, тому навіть банкрути виплачували своїм топ-менеджерам мільярди доларів у якості відступних.

Гігантські збитки банків спонукали Конгрес США проголосувати за рішення про обмеження компенсаційних виплат і про повний перегляд рівня зарплат вищого керівництва.

А як у нас?

У Росії «парашутна» практика формувалася в дуже нестабільних економічних умовах. Тільки в серпні 2009-го поправки до закону «Про акціонерні товариства» були внесені Федеральною службою з фінансових ринків. В результаті стали допускатися компенсації генеральним директорам і членам ради директорів, з якими достроково погашаються трудові відносини. Зрозуміло, що на сьогоднішній день ще занадто рано говорити про ідеальний в цьому відношенні законодавстві. Ось чому все ще існує ряд проблемних моментів, з якими доводиться стикатися організаціям, які вирішили видавати «золоті парашути» топ-менеджерам.

Спираючись на російське законодавство, відзначимо, що в даний час «золотий парашут» є умовою матеріальної компенсації у разі завершення трудових відносин, яке прописується в трудовому договорі або оформляється у вигляді додаткової угоди між співробітником і роботодавцем. При цьому компенсації виплачуються в таких випадках:

- звільнення за угодою сторін, підписали договір про найм (ст. 78 ТК РФ) -

- звільнення у зв`язку зі скороченням штатів (ст. 81, п. 2 ТК РФ) -

- ліквідація фірми (ст. 81, п. 1) -

- звільнення співробітника за власним бажанням (ст. 80) -

- зміна власника компанії (діє також стосовно головного бухгалтера, керівника та осіб, його замещающіх- ст. 81, п. 4).

У реальності офіційне оформлення так званих відступних в Росії зустрічається не так вже часто. В основному це відбувається при звільненні іноземних співробітників або вітчизняних фахівців найвищого класу з досвідом роботи за кордоном. При цьому стандартної російською проблемою є складність у наданні матеріальної компенсації у зв`язку з нарахуванням заробітної плати по так званим сірим схемам.

Що важливіше, гроші або подяку?

Нерідко можна спостерігати таку ситуацію: керівництво фірми вирішує, що більше не потребує послуг певного топ-менеджера, оскільки курируване їм напрямок підлягає закриттю. Людині при цьому важливіше отримати не гроші, а шанобливе ставлення роботодавця, оскільки він вважає себе досвідченим і цінним фахівцем. З такою проблемою довелося зіткнутися співробітникам багатьох російських компаній в період кризи 2008 року. Особливо в той час постраждали люди, зайняті в сфері нерухомості та страхування.

Як забезпечити лояльність звільненого?

«Золотий парашут» - що це? Розглянута компенсаційна захід дозволяє зберегти хороше ставлення вже колишнього співробітника до компанії, незважаючи на те, з якої причини стався розрив трудової угоди. При цьому фахівцями з персоналу проводиться ретельний аналіз причин незадоволення звільненого. Цей процес є невід`ємною частиною роботи над HR-брендом будь-якої поважаючої себе організації. Саме тому з кожним йдуть співробітником проводиться фінальне інтерв`ю, за результатами якого виявляється його ставлення до існуючих трудовим умовам, заробітній платі, колегам, роботодавцю.

«Парашутний» шантаж

Які реальні причини того, що практика матеріальної компенсації не отримала широкого розповсюдження в Росії? Відповідей на це питання кілька. У першу чергу необхідно враховувати те, що більшість вітчизняних компаній перебувають під управлінням власників, а «золотий парашут» мінімізує залежність топ-менеджера від власників бізнесу. Віддавати свою справу в руки найманого керівника і робити його незалежним і фінансово невигідно, і психологічно незручно.

Крім того, існує думка, що практика «золотих парашутів» при поглинанні обумовлює ерозію акціонерної вартості компанії не менш ніж на дванадцять відсотків, оскільки матеріально підстрахувати співробітники не бояться втратити своє місце, що нерідко спричиняє зниження їхньої продуктивності.

Третя причина: при додаванні розглянутих матеріальних виплат в компенсаційний пакет вищого складу власники і акціонери підвищують ризик «парашутного» шантажу, якщо у них не вироблений чіткий механізм контролю та управління найманими працівниками.

«Золотий парашут» - що це? Якщо сторони грають по-чесному, він стає стимулом для підвищення ефективності трудової діяльності. Наприклад, власник має намір виставити компанію на продаж, але не впевнений у результативності угоди. З метою капіталізації він набирає команду професіоналів, кожному з яких обіцяє виплату матеріальної винагороди в якості гарантії отримання доходу.

Описаний підхід працює там, де люди не втрачають обличчя і не намагаються маніпулювати один одним.

Нечувані суми

Найбільший «золотий парашут» «розкрився» для Річарда Фулда - колишнього генерального директора американського банку Lehman Brothers. Після звільнення він став багатшим на триста мільйонів доларів. Самий «дорогий» вітчизняний управлінець - Володимир Стржалковський - екс-генеральний директор компанії «Норільський нікель». Його гаманець поповнився на сто мільйонів доларів. Друге місце зайняв колишній президент «Уралкалія» Денис Морозов. Йому було виплачено близько семи мільйонів доларів. На третьому ступені розташувався Олександр Провоторов. Екс-директор "Ростелекома" отримав двісті мільйонів російських рублів в якості відступних.

Реакція президента. Закон «Про« золоті парашути »

Спори про розмір матеріальної компенсації, яку отримав А. Провоторов, не вщухали довгий час. На тлі полеміки на цю тему багатьма депутатами зазначалося, що обмеження "золотих" парашутів стане доцільною мірою в сформованих економічних умовах. Ініціатива була схвалена Володимиром Путіним. В результаті в травні 2013 року в Держдуму був внесений проект закону про обмеження виплат топ-менеджерам при звільненні. У березні 2014-го він був схвалений Радою Федерації. Тепер «золоті парашути» для чиновників не можуть бути більше трьох їх зарплат. Крім того, Трудовий кодекс поповнився статтею, в якій зазначається, що компенсаційні виплати не можуть отримувати особи, звільнені на підставі дисциплінарних стягнень або з причини винних дій.

Важливо

Норми нового закону і поправок до ТК поширюються на керівників, їх заступників і головних бухгалтерів державних компаній і корпорацій, ГУПов і МУПов, а також фірм за участю муніципалітету або держави.