Діафрагмальне дихання - панацея? Може бути

Більшість з нас хронічно недоотримує кисень. Як з об`єктивних, так і з суб`єктивних причин. Щороку вміст кисню в повітрі, яким ми дихаємо, знижується на 0,002% через промислових викидів і глобального потепління. Цифра ніби невелика, але з часом вона збільшується, і кисню стає все менше і менше.

До суб`єктивних причин віднесемо стрес, кількість його в сучасному ритмі життя збільшується з кожним роком. Через стрес зменшується амплітуда нашого дихання. Дослідження показали, що майже 90% населення цивілізованих країн дихає поверхово, що не задіюючи всю ємність легенів.

Навіщо потрібно діафрагмальне дихання

Поверхневе дихання не дає тієї кількості кисню, що потрібна для нормальної роботи нашої біологічної системи. Значить, не вистачає кисню, наш організм перестає на 100% засвоювати необхідні йому речовини, а токсини затишно розташовуються в що накопичується жирі, тому що обмін речовин катастрофічно сповільнюється.

Звичайно, для хорошої роботи кишечника потрібен не тільки кисень, в якому згорять токсини і шкідливі речовини, потрібна клітковина, щоб допомогти очистити ворсинки кишечника від всякого сміття. Але це окрема тема.

Що ж робити? Збільшити кількість кисню в атмосфері ми не можемо, але ми можемо навчитися правильно дихати, щоб в організм надходила достатня його кількість. Для цього й існує діафрагмальне дихання. Якщо при цьому ми правильно харчуємося і дбаємо про чистоту кишечника (вживаємо достатню кількість клітковини), то організм починає працювати як годинник.

Дивовижні результати дали дослідження вчених університету Лос-Анджелеса. Вони порівняли заняття на велотренажерах з дихальною гімнастикою. І виявилося, що за 20 хвилин тренування людина, що використовує діафрагмальне дихання, втрачає на 40% більше калорій, ніж той, хто займається на велотренажері. А можливостей у цьому плані у нас ще дуже багато. Адже більшість людей тільки на 25% використовує свої легені. Інша частина діє.

Просто використовуючи правильне діафрагмальне дихання, ми можемо худнути, очищати організм і ставати здоровими. Тому що кисень, що надходить в більшій кількості, тепер спалює жири і токсини, полегшуючи роботу надниркових і щитовидної залози. Таким чином, гормональний баланс налагоджується, перестає накопичуватися жир, токсини виводяться через легені інтенсивно (є дані, що через легені можна вивести до 60% токсинів), самопочуття поліпшується.

Частота дихання

Звичайно, важко непідготовленій людині дихати на повні груди постійно. Але в цьому й немає необхідності. Проводячи кілька коротких сеансів на день, можна досягти дуже хороших результатів. Короткочасні тренування приведуть до того, що амплітуда дихання навіть поза сеансів помітно збільшиться. Надходження кисню збільшиться в рази. Досить в день провести три-чотири сеанси по п`ять хвилин. Хоча на самому початку і п`ять хвилин здасться багато. Може закрутитися голова, але з часом все налагодиться. Потрібно оцінювати по самопочуттю, з якої тривалості сеансу починати.

Типи дихання

Їх існує величезна безліч. Саме по собі діафрагмальне дихання можна взяти за основу для лікування того чи іншого органу. Є заспокійливу (навіть понижувальний помітно тиск) дихання, є збудливу, очищаючу горло і ніс (про ангіни і нежить можна буде забути назавжди).

Це всі різновиди, для початку потрібно освоїти основу. Вона нескладна.

1. Глибоко видихнули. Вип`ятили живіт.
2. Живіт так і залишається. Глибоко вдихаємо.
3. На повному вдиху втягуємо живіт (повітря весь всередині).
4. Повільно видихаємо. Живіт втягнутий.
5. На повному видиху вип`ячуємо живіт.

Все. Цикл завершився. Поступово це почне виходити плавно і не матиме таких чітко визначених кордонів. Від того, на якому етапі (пункті) ми затримуємо дихання і наскільки, як вдихаємо і як видихаємо, залежить дуже багато. За цим принципом і розрізняють типи дихання. Вправи краще робити на свіжому повітрі і, звичайно, не на повний шлунок.