Перитонеальний діаліз при лікуванні захворювань нирок

Перитонеальний діаліз - це один з методів замісного лікування при порушенні функції нирок. Принцип цього виду терапії полягає в дифузійному обміні низькомолекулярних і середньомолекулярних речовин і рідини, через оболонку, вистилає черевну порожнину і її органи, з крові, в спеціальний розчин, що заливається в черевну порожнину. Вперше успішний перитонеальний діаліз був застосований в 1945 році для лікування гострої ниркової недостатності.

Для того щоб зрозуміти, що таке діаліз нирок або правильніше сказати діаліз крові, потрібно знати патофізіологічні процеси, що відбуваються в організмі при захворюваннях нирок.

Перитонеальний діаліз застосовується для лікування гострої і хронічної недостатності функції нирок.

Основними захворюваннями, що призводять до розвитку хронічної ниркової недостатності, є гломерулонефрит, пієлонефрит, системні захворювання, камені нирок, діабет, вроджені аномалії розвитку сечостатевої системи та ін. Гостра недостатність виникає при шокових станах, тяжкому перебігу геморагічної лихоманки, акушерської та хірургічної патології. При цьому порушуються основні функції нирок - видільна і обмінна, підтримуюча рівновагу електролітного балансу. Відбувається затримка рідини і шлаків, які в нормі виводяться нирками з організму. Для того щоб вирішити цю ситуацію, крім лікарської терапії, застосовується гемодіаліз і перитонеальний діаліз, завдяки яким віддаляється надлишок рідини і токсинів.

Як уже згадувалося вище, суть перитонеального діалізу грунтується на дифузному механізмі передачі токсинів з одного середовища в іншу. В організмі людини цими середовищами є спеціальний стерильний розчин, що заливається пацієнту в черевну порожнину і кров. При гемодіалізі, який проводиться на апараті «штучна нирка», обмін між кров`ю і розчином відбувається через синтетичну мембрану діалізатора. А при діалізі роль цієї мембрани виконує власна очеревина (оболонка, що покриває черевну порожнину). Очеревина людини здатна пропускати молекули невеликої маси. Шлаки з крові, де їх зміст при нирковій недостатності високо, проникають через пори в розчин, завдяки різниці концентрації. Так як перитонеальний розчин містить в своєму складі глюкозу, яка здатна притягувати на себе воду, відбувається видалення зайвої рідини.

Перитонеальний діаліз проводиться шляхом заливання в черевну порожнину спеціального стерильного розчину в об`ємі 2,5 літрів (для дорослої людини), через спеціальний катетер, встановлений в черевну порожнину. Приблизно через 5 годин рідину з черевної порожнини зливається і замінюється новою. Протягом доби проводиться 4-5 змін. Кількість змін залежить від стану хворого і якості обмінної функції очеревини, яка контролюється показниками біохімічного аналізу крові.

Кому показано проведення перитонеального діалізу?

Перитонеальний діаліз проводять пацієнтам з серйозними захворюваннями серця, хворим дітям і літнім людям. Так як він може проводитися пацієнтом самостійно, він доцільний хворим, які живуть на віддалі від центрів гемодіалізу.

Установка катетера в черевну порожнину проводиться в стаціонарі, в умовах операційної. Далі проводиться навчання пацієнта самостійного проведення процедури, підбір змін і діалізірующего розчину. Приблизно через 2-3 тижні хворий виписується додому, де він самостійно виконує всі маніпуляції. Пацієнт раз на місяць відвідує відділення діалізу для здачі необхідних аналізів і для отримання розчинів. Це стосується людей з хронічною нирковою недостатністю. При гострої ниркової недостатності, перитонеальний діаліз проводиться в умовах стаціонару.

Особи, які перебувають на лікуванні діалізом, повинні дотримуватися спеціальної дієти. Дієта при діалізі полягає в обмеженні споживання рідини, кухонної солі (при підвищеному артеріальному тиску), в обмеженні вживання продуктів, багатих калієм (фрукти й овочі) і фосфором.