Синдром Стівенса Джонсона

Синдром Стівенса-Джонсона - дуже важке шкірне захворювання, злоякісний тип еритема, при якому на шкірі з`являється сильне почервоніння. В цей же час на слизових і шкірі з`являються великі пухирі. Запалення слизової рота заважає закривати рот, приймати їжу, пити. Сильний біль провокує посилене слинотеча, утруднення дихання.

Запалення, поява бульбашок на слизових сечостатевої системи ускладнює природні відправлення. Сечовипускання і статеві акти стають дуже хворобливими.

Найчастіше синдром Стівенса-Джонса виникає як відповідна алергічна реакція на прийом антибіотиків або препаратів, призначених для лікування бактеріальних інфекцій. Представники медицини схиляються до того, що схильність до захворювання передається у спадок.

Причиною загострення можуть бути, вважають вчені, кілька факторів.

Найчастіше синдром Стівенса-Джонса виникає як відповідна алергічна реакція на прийом антибіотиків або препаратів, призначених для лікування бактеріальних інфекцій. Реакцію можуть викликати кошти від епілепсії, сульфаніламіди, нестероїдні знеболюючі. Багато наркотики, особливо синтетичного походження, також впливають на появу симптомів, що характеризують синдром Стівенсона Джонсона.

Інфекційні захворювання (грип, СНІД, герпес, гепатит) теж можуть спровокувати злоякісну форму еритема. Грибки, мікоплазми, бактерії, що потрапили в організм, здатні спровокувати алергічну реакцію

Нарешті, симптоми дуже часто реєструється при наявності онкологічних захворювань.

Частіше за інших синдром Стівенса Джонсона проявляється у чоловіків від двадцяти до сорока років, хоча захворювання реєструвалося у жінок, дітей до півроку.

Так як хвороба відноситься до алергій миттєвого типу, то розвивається вона дуже швидко. Починається з сильного нездужання, появи нестерпного болю в суглобах, м`язах, різким підвищенням температури.

Через кілька годин (рідше - днів) шкіра покривається сріблястими плівками, глибокими тріщинами, кров`яними згустками.

У цей час з`являються бульбашки на губах і очах. Якщо спочатку алергічна реакція на очах зводиться до їх сильного почервоніння, то пізніше можуть з`явитися виразки, гнійні бульбашки. Запалюється рогівка, задні відділи ока.

Синдром Стівенса-Джонсона може вразити статеві органи, викликаючи цистит або уретрит.

Для постановки діагнозу необхідний загальний аналіз крові. Зазвичай при наявності захворювання він показує дуже високий рівень лейкоцитів, швидке осідання еритроцитів.

Крім загального аналізу необхідно врахувати всі препарати, речовини, їжу, яку приймав хворий.

Лікування синдрому зазвичай передбачає внутрішньовенне переливання плазми крові, препаратів, що очищають організм від накопичених токсинів, введення гормонів. Щоб запобігти розвитку інфекції у виразках, призначають комплекс протигрибкових та антибактеріальних ліків, розчини антисептиків.

Дуже важливо дотримуватися жорсткої дієти, призначену лікарем, пити багато рідини.

Статистично встановлено, що при своєчасному зверненні до фахівця, лікування закінчується цілком вдало, хоча займає багато часу. Терапія зазвичай триває 3-4 місяці.

Якщо хворий не почав одержувати медикаментозне лікування в перші дні захворювання, то синдром Стівенса-Джонсона може призвести до летального результату. 10% хворих гинуть через пізно розпочатого лікування.

Іноді після лікування, особливо, якщо хвороба проходила у важкій формі, на шкірі можуть залишитися рубці або плями. Не виключена поява ускладнень у вигляді коліту, дихальної недостатності, порушення функціонування сечостатевої системи, сліпоти.

Дане захворювання абсолютно виключає самолікування, так як є потенційно смертельним.