Розумова відсталість: причини виникнення та її основні характеристики

У сучасному науковому поданні поняття «розумова відсталість», безперечно має якесь збірне значення, що об`єднує різні форми патології всієї психічної діяльності. За своїм походженням дані патології можуть бути пов`язані з генетичним ушкодженням мозку, органічним, інтоксикаційним та іншими шкідливостями. Виділяють форми розумової відсталості, які можуть бути обумовлені впливом різних факторів діючих несприятливо, що носять культурний і соціальний характер. Приміром, психогенні впливу, педагогічна занедбаність, неправильне виховання, дефекти слуху і зору.

До часткової або загальної затримки розвитку організму може привести будь-яка шкідливість, яка подіє на нього в момент формування або фізіологічного росту. Досить сильне і тривале патологічний вплив на дозріваючий мозок легко може привести до якихось відхилень у диференціюванні, а значить, і до порушень в психіці дитини.

Розумова відсталість, а точніше її форма і вираженість, безпосередньо залежать від тривалості періоду, протягом якого діяв ушкоджує біологічний і несприятливий соціальний фактор. Провідною ознакою розумової відсталості, безумовно, є загальне недорозвинення складних форм психічної діяльності. Дане патологічний стан може бути як вродженим, так і набутим до 3-х річного віку. Розумова відсталість увазі зниження інтелекту, мислення, сприйняття, пам`яті, уваги, мови, а також рухової та емоційно-вольової сфери.

Причиною розумової відсталості може стати неправильне формування мозку або ж його поразка на ранніх етапах розвитку. До такого роду пошкоджень мозку можуть призвести різноманітні фактори, що впливають на плід в період внутрішньоутробного розвитку, в момент пологів, або в післяпологовому розвитку. Також можуть причиною розумової відсталості стати різні травми, отримані немовлям при пологах, інтоксикації і захворювання матері в період вагітності.

Розумову відсталість розрізняють за своєю глибиною, її діагностування може бути скрутним. Особливо складності діагностики можуть виникнути з дітьми, у яких розумова відсталість легкого ступеня. На практиці досить важко диференціювати істинну розумову відсталість і тимчасову затримку психічного розвитку як наслідок несприятливих соціальних умов.

Розумова відсталість у дітей проявляється в неповноцінності психічної діяльності і в різноманітних соматичних, неврологічних симптомах, саме з цієї причини відзначається не тільки недорозвиненість мозку, але і всього організму. Особливо це положення буде виражатися в разі біологічного ушкодження зародка.

Дуже часто хворі виділяються з натовпу своєю несхожістю і зовнішнім виглядом: руху недостатньо координовані, незграбні, незграбні, кінцівки короткі, рот напіввідкритий, череп або значно збільшений, або зменшений, статура в цілому непропорційне. Досить часто маються дефекти мови, зору, слуху, присутні аномалії в розвитку внутрішніх органів.

Для розумової відсталості характерно недорозвинення мови. Багато хто з таких дітей вимовляють свої перші слова лише тільки після 4-х років. Іноді загальмованість у розвитку мовлення зумовлена недостатньо розвиненою моторикою і нездатністю опановувати своїми рухами. Але все ж найчастіше недостатність мовлення пов`язана саме з дефектами вищих психічних функцій. У промові розумово відсталого спостерігається убогість словникового запасу, а також якась дитячість у побудові фраз. Досить часто спостерігаються неправильні співвідношення між частинами пропозиції, побудова фраз аграмматіческой, в них відсутні відміни і відмінювання слів. Таку промову можуть доповнювати неправильні вимови окремих звуків, убогість інтонацій, труднощі при переході від одного складу до іншого. У деяких індивідів усна мова може бути досить розвиненою, але в такому випадку страждати буде здатність до письма та читання.

У розумово відсталих дітей до того ж спостерігається нездатність до умовиводів, самостійних суджень, абстрактного і оригінального мислення, узагальнень, синтезу та аналізу. Унаслідок недостатньо активної уваги може сприйняття тих чи інших зовнішніх вражень, навіть при зберіганню слуху і зреніі.Такіе діти при будь-якому психічному напруженні дуже втомлюються.

Можуть помічатися суттєві відхилення пам`яті, необгрунтовані напади тривоги, депресії, психози. Слід знати, що погіршити наявну інтелектуальну недостатність може будь-яка психотравмирующая ситуація.