Що таке комерційна концесія?

Ще кілька десятиліть тому вітчизняним підприємцям був незрозумілий термін «комерційна концесія». В даний час ця процедура активно використовується. Отже, комерційна концесія представляє собою надання одним підприємцем іншому комплексу прав на власний бізнес, включаючи товарний знак, логотип, секрет технології виробництва, авторські права і нововведення. Але в теж час правовласник може контролювати абсолютно всі аспекти діяльності в бізнесі.

Дану процедуру ще називають франчайзингом. З її допомогою правовласник створює уніфіковану мережу виробництв. На міжнародному рівні комерційна концесія класифікується на три основні блоки:

  1. Виробництво продукції або робота в промисловому секторі.
  2. Надання послуг або робота у сфері обслуговування.
  3. Збут товарів і послуг.


На практиці бізнес "франчайзинг" дозволяє власнику максимально розширити своє підприємство не тільки в межах однієї країни, а й за кордоном. Крім того, з юридичної точки зору договір концесії вважається доцільним рішенням, що рятує від необхідності створення багатофіліальної мережі, розширення відділу бухгалтерського обліку та посилення контролю. А користувач, який отримав права, має величезну перевагу над усіма конкурентами, так як виводить продукцію на ринок під відомим і загальновизнаним логотипом, що значно полегшує процес залучення споживчої групи і проведення рекламної кампанії.

Як було відзначено, між учасниками угоди укладається двостороння угода, за якою користувач отримує комплекс прав на використання певних привілеїв, що належать правовласнику. Останній натомість отримує грошову винагороду. Договір може підписуватися на конкретний період часу або носити безстроковий характер. Причому в ньому слід чітко вказати, на які саме аспекти підприємницької діяльності користувач отримує права. Система франчайзингу піддається державному регулюванню шляхом видання спеціальних законів і нормативних актів.



Головною особливістю такого договору є його платний характер, тобто надання будь-яких прав має бути винагороджено в обов`язковому порядку. Однак якщо в угоді не вказано розмір оплати, воно все одно вважається дійсним. Просто сума винагороди вимірюється, виходячи з ринкових цін на аналогічні послуги. Якщо говорити про практичне застосування даної особливості, то найчастіше правовласник вимагає попередній внесок за користування товарним знаком та іншими привілеями, а згодом йому відраховується встановлений відсоток від отриманої виручки.

Крім того, договір укладається в письмовому порядку і повинен бути завірений підписами сторін. Усну угоду вважається недійсним і ніякої юридичної сили не має. Комерційна концесія є процедурою, яка не тільки надає певні права учасникам угоди, але і покладає абсолютно конкретні обов`язки. Власник прав повинен надати другій стороні всю необхідну документацію з ліцензійними угодами, описом технологічного процесу та іншим. Протягом усього терміну дії договірних відносин він зобов`язаний на вимогу користувача надавати консультаційні послуги щодо тонкощів власного бізнесу.

Набувач прав повинен розпоряджатися наданими йому привілеями в рамках обмежень, позначених в угоді. Крім того, на нього покладається відповідальність за відповідність якості товарів, що випускаються якості продукції правовласника. Тому при здійсненні виробничої діяльності він повинен чітко дотримуватися всі технологічні приписи. Також він зобов`язується зберігати комерційну таємницю і несе відповідальність за поширення секретних документів.




» » Що таке комерційна концесія?