Фінансове прогнозування і планування - взаємозалежні елементи управління

Елементами управління процесами економічного і соціального складу є планування і прогнозування. Вони застосовуються для встановлення найбільш адекватних напрямів розвитку економіки, для коригування темпів зростання певних галузей. Фінансове прогнозування і планування - поняття не ідентичні між собою, вони призначені для виконання різних завдань. Фінансове прогнозування та планування дуже важливі, як для окремого підприємства, так і для цілої країни, адже ці елементи управління формують умови для реалізації поставлених завдань.

У широкому розумінні фінансове прогнозування спрямоване на вивчення очікуваного в майбутньому економічного становища. Прогнозування розробляє стратегії в частині забезпечення стійкості підприємства і визначає напрями вкладення капіталу, а також статті для фінансування витрат. У вузькому розумінні, поняття «прогнозування» застосовується до розрахунків, при складанні фінансових планів, наприклад, при прогнозуванні обсягу продажів, для прогнозу собівартості витрат. Прогнозування дає розрахунками певну еластичність, дозволяє привносити поправки в зв`язку з обставинами.

Фінансове прогнозування і планування також важливі для зовнішніх користувачів такого роду інформацією. Наприклад, банки проводять прогнозування фінансового стану підприємств кредиторів. Методика оцінки ймовірності погіршення фінансового стану дозволяє оперативно реагувати на прогнози щодо банкрутства та вживати відповідних заходів. Залежно від результатів оцінки стану банком, підприємство може бути визнано неплатоспроможним, у зв`язку з чим, йому можуть бути запропоновані варіанти відновлення платоспроможності.

Фінансове прогнозування формує передумови для фінансового планування. Залежно від терміну, прогноз може бути середньостроковим і довгостроковим. Фінансове прогнозування визначає можливості управління рухом фінансових потоків і передує плануванню.

Одним із ключових інструментів економічного управління є планування. Єдиних принципів планування не існує, фінансовий план синхронізує зарахування та витрачання коштів, а кожна організація здійснює процес планування, виходячи зі свого досвіду і потреб, зокрема, оцінюється достатність коштів для здійснення фінансування майбутньої діяльності підприємства.

На державному рівні застосовуються принципи ефективного управління суспільними фінансами, які забезпечують стабільну реалізацію державних програм у соціальній сфері. До них відносяться: податкова та бюджетна прозорість, довгострокова стійкість бюджетів країни, ефективна система взаємовідносин між бюджетами, консолідація бюджетного процесу, фінансове планування на середньострокову перспективу, бюджетування, з упором на результат, фінансовий контроль і звітність. Ці принципи існують у форматі єдиної системи управління суспільними фінансами, які повинні постійно розвиватися і адаптуватися до умов і мінливих задачам.

Фінансові плани поділяються на: поточні, оперативні та перспективні. Значимість прийнятих рішень при плануванні поширюється на довгострокову перспективу. Довгострокові плани являють собою конструкцію, складовими елементами якої служать короткострокові плани. Якщо говорити про підприємства, то вони, в основному через відсутність досвіду і часу, використовують короткострокове планування, тобто на один рік вперед. Річний бюджет поділяється на квартальні та місячні плани. Фінансове прогнозування та планування на підприємствах може проводитися по-різному, в залежності від розміру і величини організації, але завжди спрямоване на формування цілей і реалізацію їх у майбутньому.