Подвійний запис - основний метод бухгалтерського обліку

Всі господарські операції носять двоїстий характер, і тому прийнято відображати їх у балансі методом подвійного запису. У бухобліку подвійний запис - це взаємопов`язане і одночасне відображення в балансі господарських операцій однієї і тієї ж сумою по кредиту одного балансового рахунку і дебету іншого. При цьому виникає між рахунками взаємний зв`язок прийнято називати кореспонденцією рахунків, самі ж рахунки - кореспондуючими. Балансові рахунки і подвійний запис, по суті, є методологічними прийомами, без яких неможливо здійснювати бухгалтерський облік.

Запис будь-якої господарської операції можлива тільки на основі первинних документів, якими вона і підтверджується. Подвійний запис дає зрозуміти, звідки надійшли певні кошти і куди вони вибули, які операції зробили зміни цих коштів, і, відповідно, джерел їх формування, а також якими фінансовими результатами характеризується виробнича діяльність.

Економічно подвійний запис відображає двоїстий характер майна підприємства, і тому в балансі вона розглядається з двох позицій: склад і розміщення в активі балансу, а джерела формування - в пасиві. Сумарний підсумок записів в активі завжди дорівнює підсумку таких у пасиві, завдяки чому можна легко засвідчити точність бухгалтерських проводок.

Складання або конструювання проводок, що відображає суть господарських операцій, вимагає від фахівця-бухгалтера творчого підходу і глибокого розуміння суті цього процесу, розуміння тих змін, до яких вони призводять. Співробітникові доводиться мати справу з самими різними документами. Кожен з них є носієм економічної та юридичної інформації - відомостей про рух грошових коштів і матеріальних цінностей.

Одним з етапів, що передують записи операції на кореспондуючих рахунках, є попередня бухгалтерська обробка первинних документів. Вибір і подвійний запис на кожному документі кореспондуючих рахунків - контирування - завіряється підписом зробив її бухгалтера. Правильність кореспонденції рахунків має основне значення в організації бухобліку, його реальності та достовірності, оскільки на першому плані в будь-якому випадку - правдиве відображення господарських операцій на рахунках.

Всі бухгалтерські документи - це письмове свідчення про факт звершення або про право на звершення господарської операції, вони служать важливим доказом її достовірності.

Відсутність будь-яких первинних документів або неправильне їх оформлення може створити серйозні проблеми не тільки з перевіряючими органами, а й з працівниками підприємства, інвесторами, компаньйонами, постачальниками, замовниками і т.д. Отже, подвійний запис як принцип двоїстого відображення на рахунках і основний прийом бухобліку, вимагає неодмінного підтвердження своєї правомірності первинними документами. Їх збалансованість служить підтвердженням реальності і правильності бухгалтерського обліку.

Цікаво, що крім подвійної реєстрації в рівній сумі кожного факту господарської діяльності, бухгалтерський облік передбачає подвійність багатьох інших процедур і атрибутів. Наприклад, існує дві системи записів - систематична і хронологічна, два види реєстрації - аналітичний облік і синтетичний, дві групи - матеріальні та особисті рахунки, кожен рахунок має два розрізи - дебет і кредит. У всіх фактах господарського життя бере участь дві особи, дві сторони. Усі інформаційні потоки також мають дві точки - вхід і вихід. Навіть будь-яку роботу бухгалтер виконує двічі - спочатку реєструє факти, а потім перевіряє правильність виконаної роботи. Двоїстість бухгалтерії спостерігається у всіх її проявах.

У бухгалтерському обліку завжди формуються три неодмінних складових елемента - рахунки, подвійний запис і баланс. Вони підтримують ілюзорність гармонії, тому що дебет завжди дорівнював кредиту, а актив завжди сходиться з пасивом.