Накладні витрати підприємства

У той час як витрати, пов`язані з купівлею сировини і матеріалів, оплатою праці робітників, які виробляють певний продукт, комісійними, які сплачуються продавцям, досить легко ставляться на собівартість продукції і дозволяють визначити рентабельність продажів, такі витрати як, наприклад, оренда офісного приміщення, рознести по різних товарах досить проблематично. Витрати такого роду відомі як накладні витрати, і вони зазвичай вираховуються з загальних доходів компанії, перед тим як буде порахована чистий прибуток.

Однак такий підхід є з точки зору сучасного менеджменту не зовсім правильним. Адже може виявитися, що товар, який, згідно стандартним розрахунками, приносить підприємству найбільший прибуток, насправді, виявляється самим збитковим. Якщо рішення щодо товарної політики компанії буде прийнято без урахування накладних витрат, то результати, на подив керуючих, можуть бути досить жалюгідними.

Однак перш ніж розібратися з тим, як таке може бути, необхідно визначити склад накладних витрат. Насправді, він значною мірою Завіт від характеру діяльності підприємства, однак деякі традиційні накладні витрати все ж можна позначити. Це, в першу чергу, все, що пов`язано з витратами на управління, такими як оренда офісу, покупка комп`ютерів, зарплати керівників і т.д. Крім того, сюди можна віднести знос виробничого устаткування, витрати на зберігання товарів на складі, страховку і т.д. Як ви вже зрозуміли, загальна логіка така, що накладні витрати - це витрати, які неможливо віднести безпосередньо на той чи інший товар, згідно класичними правилами бухгалтерського обліку.

Проте чи дійсно це неможливо зробити? Насправді, згідно з останніми напрямками в менеджменті, накладні витрати не тільки можна, а й потрібно намагатися розподілити по різних товарах з асортименту компанії. Кінчено, зробити це безпомилково не вийде, тому для податкової звітності така форма обліку не піде, проте для внутрішнього користування буде досить ефективною. Правда, для цього доведеться трохи попрацювати.

Все, що вам потрібно зробити - це постаратися визначити, в якій пропорції ваші накладні витрати можна розподілити по різних товарах. Найбільш простий спосіб пропонує вам розділити всі витрати відповідно робочому часу, який витрачають працівники, які безпосередньо виробляють продукт, на його виробництво. Цей спосіб дозволяє дещо більш точно побачити реальну величину витрат, які підприємство несе на виробництво однієї одиниці конкретного продукту, проте результат все ще залишається досить неточним.

Якщо ви хочете побачити достовірні цифри, то вам доведеться проаналізувати кожен з різновидів накладних витрат на предмет того, до якого продукту їх можна віднести. Припустимо, це - витрати, пов`язані зі службою роботи з покупцями. Ви можете порахувати в процентному співвідношенні, щодо якого продукту дзвонять у службу покупці, помножити цей відсоток на загальну суму і додати отримані цифри до собівартості кожного продукту. Якщо мова йде про знос устаткування, то ви можете здійснити поділ накладних витрат згідно обсягами виробництва. Зарплата маркетологів може бути поділена відповідно до того, над просуванням яких безпосередньо продуктів на ринок вони працюють.

За аналогічним принципом ви можете розподілити всі витрати. Одержаний результат вас точно здивує. Досить часто товари-аутсайдери з високою собівартістю виявляються, насправді, найбільш вигідними товарами. Побудувавши свою товарну політику на принципі поіменного розподілу накладних витрат, ви зможете домогтися по-справжньому видатних результатів.