Які бувають види знань

Знання являє собою результат пізнавального процесу, має певну структуру і етапи, пов`язані зі стадіями формування і розвитку суспільства. Людське пізнання розвивається разом з ускладненням практичної діяльності.

Існують різні види людських знань. Одними з древніх форм є релігійне і філософське. Засновник позитивізму, О. Конт в середині 19-го століття запропонував концепцію, яка відображатиме види знань. У своїй концепції він розглядав три форми, послідовно змінюючи одна одну.

Першою формою він вважав релігійне знання. Воно грунтується на індивідуальній вірі і традиціях.

Друга форма - знання філософське. Грунтується на авторській інтуїції або іншої концепції і є умоглядним і раціональним за своєю суттю.

Наукове знання - це третя форма. Базується на фіксації фактів на тлі цілеспрямованого експерименту або спостереження.

Сьогодні очевидним є той факт, що всі ці види знань розвиваються паралельно і існують так само, як і існують в природних умовах рослини і тварини.

Має місце також й інша класифікація. Згідно концепції М. Полані (англійського філософа), види знань класифікуються відповідно до особистісними особливостями. Англійський філософ виходив з того, що знання являють собою активну осягнення речей - це дія, яка вимагає особливих інструментів і особливого мистецтва. В "особистісному", на думку Полани, відображена не тільки дійсність, а й особистість з її зацікавленістю в пізнанні. При цьому має місце комплекс не тільки будь-яких тверджень, але і переживань індивіда. Таким чином, Полани виділяв такі види знань:

1. Явне, артикульоване, виражене в теоріях, судженнях, поняттях.
2. Неявне, імпліцитне, що не піддається повній рефлексії людського досвіду.

Знання неявне втілюється в тілесних навичках, практичних уміннях, схемах сприйняття. Воно не відбивається повністю в підручниках, але передається при спілкуванні та особистому контакті.

В якості основного компонента структури загальної освіти знання є результатом пізнання законів природи, мислення, суспільства, дійсності. Цей результат відображає узагальнений людський досвід, який був накопичений по ходу соціальної історичної практики.

Освітнє зміст включає в себе такі види знань, як:

1. Головні терміни і поняття, які відображають дійсність. Крім повсякденної реальності, в них виражено і наукове пізнання.
2. Факти щоденної дійсності і науки. Вони використовуються при відстоюванні і доказі своїх ідей.
3. Основні наукові закони. Вони розкривають відносини між різними явищами і об`єктами.
4. Теорії, які містять сукупність наукових знань про певну систему предметів, об`єктів, взаємозв`язки між ними, а також про способи передбачення і пояснення явищ в конкретній предметної області.
5. Оціночні знання. Вони відображають норми відносин до різних життєвих явищ.
6. Знання про методи ведення наукової діяльності, способах пізнання, а також історії придбання інформації.

Всі зазначені типи мають особливості, пов`язані з функціями і застосовуваними технологіями в навчанні.

Знання можуть також бути:

1. Емоційними і раціональними.
2. Ессенціаналістіческімі (які базуються на використанні кількісних засобів аналізу) і феноменолістіческімі (що базуються на використанні "якісних" концепцій).
3. Теоретичними та емпіричними (експериментальними).
4. Частнонаучнимі і філософськими.
5. Гуманітарними та природничо.

З педагогічної та психологічної точки зору найбільший інтерес представляють відмінності між раціональним (природничо) і чуттєвим (гуманітарних) пізнанням.