Чиста поточна вартість. Наведена вартість

У сучасній економічній термінології досить часто можна зустріти такий термін, як «чиста приведена вартість», що означає розрахункову величину, яка використовується при порівнянні різних варіантів капіталовкладень.

Одним з найбільш важливих і поширених рішень, прийнятих суб`єктами господарювання, є питання інвестицій в інші підприємства. Так, щорічно мільйони рублів вкладаються в заводи або їх обладнання, яке буде функціонувати і приносити додатковий прибуток протягом багатьох десятиліть. Потік грошових коштів в майбутньому, який здатні принести інвестиції, часто відрізняється деякою невизначеністю. А якщо заводи або фабрики вже побудовані і не приносять очікуваного прибутку, то інвестор вже не зможе їх розібрати і перепродати з метою компенсації інвестицій. У цьому випадку суб`єкт господарювання (вкладник) несе безповоротні збитки.

Термінологія

Чиста приведена вартість характеризує поточну суму грошових ресурсів, необхідну для отримання в майбутньому доходу, еквівалентного своєму аналогу, отриманому від реалізації конкретного інвестиційного проекту. Наприклад, існує ставка по депозиту 10%, тоді 100 рублів принесуть 110 рублів наприкінці року. З позиції аналізу економічної ефективності від внеску в 100 рублів на депозит або в інвестиційний проект, здатний принести ті ж 110 рублів, приведена вартість буде однакова.

Існує ще індекс прибутковості інвестиційного проекту - це результат ділення чистої приведеної вартості на загальну величину дисконтованих вкладень (інвестиційних витрат).

Визначення доцільності вкладень

При прийнятті інвестиційного проекту більш ніж на один рік вигода від таких вкладень може бути визначена шляхом приведення майбутніх отриманих коштів в кінці року до дати початку реалізації проекту. Так визначається чиста поточна вартість, що повинна «повернутися» інвестору. Дана сума порівнюється з прогнозованими витратами, однак при проведенні такої оцінки необхідно враховувати «підводний камінь» у вигляді капіталізації відсотків. Тобто дивіденди інвестору виплачуються одноразово в кінці року, а ось банк відсотки може виплачувати щомісяця. Ось чому чиста поточна вартість при проведенні порівняльного аналізу визначається за різними формулами, а у випадку з фінансовою установою необхідно враховувати по депозиту щомісячну капіталізацію відсотків.

В економічній літературі можна зустріти і таку «академічну» формулювання: чиста поточна вартість інвестиційного проекту - позитивне сальдо фінансових ресурсів, отримане всіма грошовими парафіями та витратами. Його сума наводиться до початкового тимчасового моменту (дата початку реалізації інвестиційного проекту).

Отриманий результат відображає розмір грошової суми, яку може отримати інвестор після реалізації проекту. Найчастіше поточна вартість відображає загальну прибуток інвестора, проте в даному випадку не повинна прийматися до уваги залишкова вартість самого проекту.

Чиста поточна вартість проекту: формула розрахунку

Отже, при розрахунку даного показника використовуються такі формули:

• NPV = СУМА (CF_t / (1 + i)^t) ;
• NPV = -IC + СУМА (CF_t / (1 + i)^t),

де:

t - кількість років-
CF - платіж через t-років-
IC - вкладений капітал -
i - ставка дисконтування.

Коефіцієнти дисконтування

Чиста поточна вартість може бути достовірно визначена тільки в тому випадку, якщо правильно буде підібрана норма дисконтування. Виходячи із значення цього показника, можна знайти відповідні коефіцієнти за період, за яким проводиться аналіз.

Тільки в результаті визначення вартості парафій і витрат грошових потоків чиста поточна вартість може бути визначена у вигляді різниці між цими двома значеннями. В результаті даний показник може бути і позитивний, і негативний.

Зупинимося докладніше на її значеннях:

• позитивне значення покаже, що в розрахунковому періоді грошові надходження в дисконтном вираженні перевищать аналогічну суму вкладень, а це сприяє збільшенню цінності суб`єкта господарювання;
• від`ємне значення показує відсутність бажаної норми прибутку, що призводить до певних збитків.

Розгляд альтернативних варіантів вкладень

Найчастіше інвестори перед вкладенням власних коштів у той чи інший проект задають собі питання: яку облікову ставку потрібно використовувати підприємству при розрахунку чистої поточної вартості? Відповідь залежить від наявності альтернативних можливостей вкладення грошових коштів. Наприклад, іноді замість деякого варіанту інвестиційних вкладень підприємство використовує свої фінансові ресурси для придбання іншого виду капіталу, здатного принести великий прибуток. Або суб`єкт господарювання набуває облігації, яким властиво гарантовану наявність власної прибутковості.

Інвестиції з рівними рівнями ризику

Існує таке поняття, як «подібні» інвестиції. Це вкладення, що володіють рівним рівнем ризику. З теорії відомо, що чим вище ризик у інвестицій, тим вище рівень доходу, а відповідно, і чиста поточна вартість. Тому альтернативне інвестування в даний проект - дохід, за яким існує ймовірність отримання його в таких же розмірах з вкладенням коштів у інший проект або актив з таким же рівнем ризику.

Для оцінки ступеня ризику інвестицій необхідно припустити наявність існування проекту, не пов`язаного ні з яким будь-яким ризиком. Тоді в якості альтернативної вартості вкладень приймається безризиковий дохід. Прикладом такого доходу служить придбання державних облігацій. При розрахунку проекту на десять років суб`єкт господарювання зможе скористатися щорічною процентною ставкою за відповідними державними облігаціями.

Підсумовуючи викладений матеріал, необхідно відзначити, що даний економічний показник досить успішно допомагає інвестору у визначенні доцільності вкладати вільні кошти в те чи інше виробництво.