Функції педагогіки як науки. Об'єкт і категорії педагогіки

Педагогіка - це складна суспільна наука, що об`єднує, інтегруюча і синтезує в собі дані всіх навчань про дітей. Вона визначає канони формування соціальних відносин, що впливають на розвиток майбутнього покоління.

Цілі і завдання педагогіки

Аспекти педагогічної дійсності впливають на дитину не тільки під час безпосереднього впливу, але і згодом знаходять своє відображення у подіях його життя.

Головна мета педагогіки полягає у всебічному сприянні процесу самореалізації індивіда і розвитку соціуму за допомогою наукового підходу, а також у розробці та реалізації результативних способів її вдосконалення.

На початку третього тисячоліття, повного важливих подій, зростає необхідність утвердження у свідомості росіян гуманістичних ідей. Це можливо тільки за умови здійснення педагогічного підходу у всіх сферах життя. Лише тоді можна буде прогнозувати ефективність виховної та освітньої діяльності.

Таким чином, завдання та функції педагогіки пов`язані з описом, поясненням і прогнозуванням подій і процесів, що мають місце в освітній сфері. Саме це визначає необхідність поділу завдань на теоретичні та практичні. Завдання та функції педагогіки формулюються виходячи з наукових принципів, а далі втілюються у фактичній діяльності.

Далі представлений перелік найважливіших теоретичних завдань.

1. Виявлення основних закономірностей виховно-освітнього процесу.
2. Аналіз та узагальнення досвіду педагогічної діяльності.
3. Розробка та оновлення методологічної основи-створення нових систем навчання і виховання.
4. Використання результатів педагогічного експериментування в практиці викладання.
5. Визначення перспектив розвитку освіти в найближчому і віддаленому майбутньому.

Фактичне ж втілення теорії, тобто виконання практичних завдань, відбувається безпосередньо в установах освіти.

Об`єкт педагогіки

Завдання та функції педагогіки як науки сформульовані досить чітко. Їх зміст ніколи не викликало протиріч у фахівців і дослідників.

Ще на початку XX століття А. С. Макаренка звертав увагу на специфічність об`єкта педагогіки. Він не погоджувався з більшістю дослідників того часу. А.С. Макаренко вважав помилковим їхню думку про те, що в якості об`єкта педагогіки виступає дитина. Ця наука вивчає аспекти діяльності, спрямовані на формування соціально значущих якостей особистості. Отже, об`єктом педагогічної науки є не людина, в спрямований на нього виховний процес, сукупність педагогічних заходів, які визначають розвиток індивіда.

Предмет педагогіки

Проблематика виховного та освітнього процесу побічно пов`язана з багатьма науками: філософією, соціологією, психологією, економікою та іншими. Але, жодна з них не зачіпає суті діяльності, визначальною повсякденні процеси росту і розвитку дитини, а також взаємодія вчителя і школярів. Тільки педагогіка займається вивченням закономірностей, тенденцій та перспектив розвитку виховно-освітнього процесу як одного з чинників становлення особистості людини.

Таким чином, предмет цієї збиральної суспільної науки включає в себе закономірності становлення процесу виховання в часі, які тісно пов`язані з канонами розвитку соціальних відносин. Також об`єкт, предмет і функції педагогіки відображають сукупність особливостей і умов здійснення педагогічного впливу.

Педагогіка як наука

Найважливіші функції педагогіки як науки пов`язані з пізнанням законів, що регулюють виховання, освіту і навчання індивіда і розробкою оптимальних засобів вирішення основних завдань особистісного розвитку людини.

Для конкретизації фахівці виділяють теоретичну і технологічну функції педагогіки.

Реалізація кожної них припускає наявність трьох діяльнісних рівнів.

Рівні теоретичної функції:

1. Описовий, або пояснювальний, на якому вивчається передовий і новаторський педагогічний досвід.
2. Діагностичний, в рамках якого виявляється стан, умови і причини явищ, що супроводжують взаємодію вчителя і дитини.
3. Прогностичний, що припускає проведення експериментальних досліджень, що виявляють педагогічну дійсність і знаходження способів її перетворення. Цей рівень пов`язаний зі створенням теорій і моделей взаімодеятельності учасників педагогічних відносин, які використовуються на практиці.

Рівні технологічної функції:

1. Проективний, включає розробку відповідного переліку методичного матеріалу (навчальні плани, програми, посібники і т. д.) зміст яких втілює теоретичні основи педагогіки.
2. Перетворюючий, пов`язаний з впровадженням наукових досягнень в освітній процес з метою його вдосконалити.
3. Рефлексивний, або коригувальний, передбачає проведення оцінки впливу педагогічних досліджень на навчальну і виховну практику, за результатами якої можна провести коригування, враховуючи взаємозв`язок науки і практики.

Основні категорії педагогіки

Функції педагогіки проявляються по-різному в залежності від категорії, в рамках якої здійснюється вплив на дитину.

Будь-яка теоретична основа повинна будуватися на чіткому розмежуванні повсякденних уявлень і наукових знань. Перші відображаються у повсякденній практиці виховання і навчання. Другі - це узагальнені результати педагогічного досвіду, які представлені категоріями і поняттями, закономірностями, методами та принципами організації педагогічного процесу. Становлення даної науки супроводжувалося поступовим розмежуванням понять, що стало передумовою для формування трьох педагогічних категорій: це виховання, навчання, освіта.

Виховання

Сучасна наука трактує поняття «виховання» як суспільне явище, що характеризується передачею історичних та культурних цінностей, формують згодом відповідний досвід, передачу його з покоління в покоління.

Функціонал вихователя:

1. Передача досвіду, накопиченого людством.

2. Введення в культурний світ.

3. Стимулювання самовиховання і саморозвитку.

4. Надання педагогічної допомоги при виникненні важких життєвих ситуацій.

Результатом виховного процесу є формування у дитини індивідуального ставлення до розуміння світу, інших членів суспільства і самого себе.

У завданнях виховання завжди відбивається історична потреба суспільства у підготовці майбутніх поколінь, здатних до реалізації певних суспільних функцій і соціальних ролей. Тобто сукупність систем, що обумовлюють зміст, характер і завдання даної педагогічної категорії, знаходиться у відповідності зі сформованими етнонаціональними традиціями, особливостями суспільно-історичної формації, визначеної ціннісної ієрархією, а також з політичною та ідеологічною доктриною держави.

Навчання

Наступною категорією є «навчання», під яким фахівці розуміють взаємодія педагога і дітей, спрямоване на розвиток школярів.

Завдання діяльності вчителя:

1. Викладання, тобто цілеспрямована передача знань, життєвого досвіду, способів діяльності, основ культури і науки.

2. Керівництво освоєнням знань, формуванням навичок і вмінь.

3. Створення умов для особистісного розвитку школярів.

Таким чином, суть діалектичного відносини «навчання-виховання» полягає у розвитку діяльнісних і особистісних рис індивіда, заснованому на обліку його інтересів, придбаних ЗУН, здібностей.

Освіта

Третя педагогічна категорія - освіта. Це багатогранний процес, що включає в себе кілька напрямків діяльності, зокрема, формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства і собі- сукупність заходів по навчанню і вихованню.

Наявність різних видів освітніх установ обумовлює спеціалізацію педагогічних категорій. Їх класифікація відображає ступені: дитячий садок, початкова школа, середня школа і т. Д. Відповідно, і змістовна і методологічна сторона на кожному етапі освіти специфічні. Категорії педагогіки дошкільного віку мають свої особливості, пов`язані з тим, що основний провідною діяльністю для дитини 2-7 років є гра. Виховання для цього віку є основою розвитку. А потім, коли навчання займає чільне місце в житті школяра, співвідношення значимості педагогічних категорій змінюється.

Виходячи з вищесказаного, педагогіку слід вважати наукою про сутнісних закономірностях і методологічних засадах (принципи, методи і форми) навчання і виховання індивіда.

Дошкільна педагогіка

Об`єкт педагогіки, вплив якої спрямовано на дитину дошкільного віку, специфічний. Його особливість обумовлена віком, і як наслідок - мисленням, увагою, пам`яттю і основними видами діяльності дітей віком до 7 років.

Завдання дошкільної галузі науки формулюються з урахуванням її теоретичної та прикладної ролі, соціально-педагогічної значущості, що відбиває головні функції педагогіки.

1. Сприяння процесу виховання і навчання дітей відповідно до вимог сучасного суспільства.

2. Вивчення тенденцій і перспектив педагогічної діяльності в дошкільному закладі як однієї з основних форм розвитку дитини.

3. Розробка нових концепцій і технологій виховання і навчання дітей.

Функції дошкільної педагогіки

1. Описательно-прикладна, що представляє собою науковий опис актуальних програм і технологій, використання яких в освітньому процесі служить гарантією гармонійного розвитку особистості.

2. прогностичність, що полягає в науковому прогнозуванні та пошуку способів вдосконалення педагогічної діяльності в ДОУ.

3. Творчо-перетворювальна, яка полягає в обліку результатів наукових досліджень і створенні проектно-конструктивних технологій.

Предмет, завдання, функції педагогіки взаємопов`язані. Їх сукупність визначає зміст освітньої діяльності, яке зумовлене основною метою даної науки, що складається в сприянні гармонійному особистісному розвитку індивіда.