Педагогічна діагностика в дошкільному навчальному закладі

Поняття «діагностики» прийшло в педагогіку з медицини, і довгий час викликало суперечки вчених про правомірність його використання в освітньому процесі. Приблизно в один час цей термін у двох країнах не тільки став використовуватися в науковому середовищі, але і зайняв міцне становище в практиці педагогів. У Німеччині поняття «педагогічна діагностика» розробив і описав Карлхайнц Інгемкамп (1968), а в Росії - Серпень Соломонович Бєлкін (1981). Кожен сучасний педагог, оцінюючи результативність своєї діяльності, аналізуючи ефективність навчальних програм і методів виховання, спирається на діагностику.

Педагогічна діагностика має три взаємопов`язаних значення:

1) Це самостійний вид аналітичної діяльності педагога.

2) Прикладна область педагогіки, що вивчає закономірності постановки педагогічного діагнозу.

3) Процес вивчення педагогом актуального стану об`єкта та його співвідношення з нормою.

Методи педагогічної діагностики в дошкільному навчальному закладі

Вихователі дитячих садків в якості ведучого методу використовують спостереження за дітьми. Цей метод найбільш ефективний для оцінки динаміки розвитку дітей, для збору первинної інформації, для перевірки фактів і відомостей, отриманих за допомогою інших методів діагностики. Він дозволяє оцінити лише прояви в поведінці дитини, але не дає відповідь про причини проступку. Тому спостереження рідко використовується як єдиний метод дослідження. Для об`єктивності відомостей і постановки діагнозу проводиться комплексна діагностика за допомогою декількох методів.

Педагогічна діагностика - це основа для здійснення педагогічного моніторингу, який є безперервним, науково обгрунтованим, прогностичним і службовцям для ефективного розвитку педагогічного процесу. В якості результатів навчання, в дошкільному закладі проводиться вивчення продуктів праці дошкільнят. Цей метод дозволяє визначити сформованість умінь дітей, а також деякі особистісні характеристики, необхідні для якісного засвоєння знань: відповідальність, стомлюваність, акуратність, креативність та інші.

Вивчення документації дозволяє досліднику скласти більше цілісну картину можливостей дошкільника і знайти причини виявляються проблем у вихованні та навчанні. Медична картка містить відомості про здоров`я, про темп розвитку дитини, про вроджених і набутих захворюваннях, про адаптаційних можливостях вихованця. Відомості про батьків та місце проживання дітей допомагають краще зрозуміти умови виховання, оцінити достатність педагогічних ресурсів в сім`ї.

Педагогічна діагностика - це не стільки вивчення дітей, їх особистісних особливостей, скільки можливості і ресурси системи виховання, педагогічного процесу, організованого в дошкільному закладі і в родині вихованця. Тому при проведенні діагностичної бесіди з дитиною за результатами пройденого програмного матеріалу дослідник робить висновок про ефективність методів викладання, про компетентність педагога, про достатність коштів педагогічного впливу і якості організації умов і форм процесу пізнання.

Педагогічна діагностика в дошкільному закладі також спрямована на вивчення педагогів і батьків, визначення у них труднощів в організації педагогічного процесу і рівень їх компетенції. Для цього використовуються методи: анкетування, інтерв`ю, бесіда, експеримент, біографічний метод.

Результати діагностики використовуються дослідником для активного розвитку всіх учасників педагогічного процесу, для правильного підбору методів і засобів виховання, для надання своєчасної допомоги при виявленні проблем чи труднощів у роботі з дітьми.