Основні категорії педагогіки. Принципи та закономірності дисципліни

Дисципліна "Педагогіка" має чітке розмежування між теоретичними знаннями і практикою, а також між буденними уявленнями і науковими узагальненнями. До останніх можна віднести: поняття і основні категорії педагогікі- принципи і закономірності цієї дисципліни. Розглянемо більш докладно основні положення.

На етапі становлення дисципліни як науки були виділені три основні категорії педагогіки.

Виховання - це суспільне явище, під яким розуміється передача культурного та історичного досвіду, накопиченого людством, наступним поколінням. У цьому процесі відбувається входження дитини у світ культури. У вузькому розумінні під вихованням розуміється формування особистості дитини соціальним середовищем (сім`єю та освітніми установами), його світогляду, моральності, моралі та ціннісних орієнтацій. Основною метою має стати спонукання його до самовиховання.

Основні категорії педагогіки включають також навчання. Під ним у широкому сенсі розуміється передача теоретичних знань і умінь, а також формування практичних навичок у навчальному процесі з усіх предметів. У вузькому ж сенсі йдеться про діяльність педагога, який веде навчальну дисципліну і передає знання, вміння і навички.

Основні категорії педагогіки пов`язані між собою. Вони націлені на розвиток особистісних і діяльнісних характеристик дитини, які формуються на базі його інтересів, придбаних знань і умінь, а також навичок. У даному випадку мова йде про освіту, третьої категорії, яка найчастіше інтерпретується як результат єдиного процесу виховання і навчання.

Це - основні поняття педагогіки, які вивчаються в її рамках.

Зупинимося детальніше на базових принципах і закономірностях цієї дисципліни.

По-перше, є зв`язок освіти і соціальної системи, оскільки його характер буде залежати від конкретних історичних умов.

По-друге, є зв`язок між вихованням і навчанням, про що було сказано вище.

По-третє, освіта тісно пов`язане з діяльністю. Щоб виховати і утворити, потрібно включити дитину в різноманітні види діяльності.

По-четверте, є взаємодія між освітою та активністю самої дитини. Воно буде успішним, якщо об`єкт стає поступово суб`єктом даного процесу, проявляючи активну поведінку, самостійність і волю. Дитина повинна усвідомлювати необхідність в діяльності і, головне, потреба в ній.

По-п`яте, є зв`язок між освітою і спілкуванням. Для оптимального результату потрібно взаємодія людей: дітей, вчителів, батьків та інших. Необхідні багаті міжособистісні зв`язки і сприятлива психологічна атмосфера в оточенні дитини.

Дисципліна "Педагогіка" має кілька галузей. Кожна з них має свій понятійний апарат та методологічну базу. Більш докладно в цій статті розглянемо основні категорії соціальної педагогіки.

• Соціалізація, яка включає в себе засвоєння норм, правил і принципів даного суспільства.
• Виховання. Під ним розуміється формування умінь і навичок, необхідних для життя в суспільстві.
• Соціально-педагогічний процес. Він розглядається не тільки з точки зору педагогіки, але також і соціальної психології.
• Соціальна адаптація і процеси дезадаптації. Вивченню їх дана галузь педагогіки приділяє велику увагу, коли мова йде про перехід дитини в нові умови навчання і виховання.
• Соціальна корекція і перевиховання мають значення, коли необхідно виправити стереотипи і звички поведінки, які вважаються неправильними з точки зору соціальних норм і принципів.