Формаційний і цивілізаційний підходи до історії людства

Довгий час у вітчизняній літературі та науці існував тільки один підхід до розгляду і вивчення минулого людства. Згідно з ним, весь розвиток соціуму підпорядковується зміни економічних формацій. Дану теорію висунув і чітко обґрунтував Карл Маркс. Але на сьогоднішній день все частіше історію розглядають з точки зору більш широкого спектра факторів розвитку, об`єднуючи воєдино формаційний і цивілізаційний підходи до історії зародження і розвитку людської раси.

Такому явищу існує безліч пояснень, але головне з них свідчить, що теорія Маркса однобока і не враховує безліч факторів та історичних відомостей, які не можуть не прийматися до уваги при дослідженні настільки багатогранного явища, як суспільство.

Формаційний і цивілізаційний підходи базуються в своїх прямування на наступних факторах:

1. формаційний - грунтується на економічному розвитку і праві власності;
2. цивілізаційний - бере до уваги всі елементи життєдіяльності, починаючи від релігійних і закінчуючи співвідношенням «індивідуум - влада».

При цьому варто відзначити, що як такої єдиної концепції в цивілізаційному підході не вироблено. Кожен дослідник бере до уваги також лише один або два чинники. Так, Тойнбі виділяє шістнадцять типів суспільства, базуються на розвитку соціуму в рамках єдиної території від його зародження і до піку і спаду. На противагу йому Уолт Ростоу виділяє всього 5 цивілізацій, основою упор в яких робиться на співвідношенні «населення - споживання», вищим з яких є держава масового споживання.

Як видно з останньої теорії, формаційний і цивілізаційний підходи досить часто перегукуються один з одним, що не представляється дивним. Таке становище зумовлено тим фактом, що всі вони характеризують історію суспільства тільки з однієї точки зору. Таким чином, і формаційний, і цивілізаційний підходи до вивчення суспільства не можуть повністю розкрити його виникнення і розвиток на всіх стадіях, базуючись виключно на одному методі.

Так, найбільш повними з них представляються теорія формацій Маркса і теорія цивілізацій Тойнбі. При цьому більшість дослідників останнім часом все більше схиляються до думки про те, що якщо з`єднати ключові параметри даних концепцій, то формаційний і цивілізаційний підходи здатні повністю обгрунтувати, чому розвиток науки, економіки, культури та інших сфер суспільного життя пішло по тому шляху, який простежується крізь сторінки історії.

Вищесказане обумовлено тим, що теорія Маркса про 5 стадіях (формаціях) розвитку людей заснована в основному на типі економіки і розвитку знарядь праці. Теорія Тойнбі ефективно доповнює її, розкриваючи соціальні, релігійні, культурні, наукові та інші фактори. Варто відзначити, що на ранніх стадіях Тойнбі приділяв більшу увагу саме релігійної складової, чим і обумовлювалося протиставлення їх. З часом становище змінилося, і на сьогоднішній день формаційний і цивілізаційний підходи до вивчення суспільства поділяються лише умовно.

Варто відзначити, що у зазначених методів осягнення історії існують як недоліки, так і переваги. Так, теорія формацій володіє детальною розробкою всіх аспектів п`яти стадій економічної історії будь-якої спільноти. Недоліком же є однобокість розуміння процесів, що виникають в державах (а саме їх вивчає теорія Маркса), що виражається в тому, що предметом для вивчення були визначені тільки лише країни Європи. Досвід слов`янських держав, арабської, американського та африканського світу до уваги не приймався. Приблизно також на одному факторі будував свої судження і «батько» теорії цивілізацій Тойнбі.

Формаційний і цивілізаційний підходи до історії розвитку людства на даний момент протиставляються, що в корені невірно. Таке ставлення до способів дослідження суті вдосконалення суспільства не залишає можливості найбільш точно розглянути всі глибинні процеси, що проходять в соціумі. А тому для недопущення утворення білих плям слід застосовувати формаційний і цивілізаційний підходи одночасно.