Економічні методи управління персоналом в інноваційному процесі

Економічні методи управління персоналом забезпечують матеріальну зацікавленість колективу в ефективному використанні всього потенціалу підприємства, діяльність з виробництва продукції, що володіє необхідними споживчими характеристиками. Зацікавленість в найкращому виконанні виробничої програми ґрунтується на гарантії відповідної винагороди.

Економічні методи управління персоналом необхідні через те, що надмірне підвищення заробітної плати при порівняно низькому прирості продуктивності праці і незбалансованості споживчого попиту посилює інфляцію. Відповідно, необхідно грамотно підходити до збалансованості чисельності працівників.

Управління чисельністю націлене на складання виробничих планів середньострокового періоду з випуску обсягів продукції і передбачає мінімізацію витрат трудових ресурсів при задоволенні ринкового попиту.



Наукова гіпотеза цього твердження полягає в тому, що дефіцит природних ресурсів не дозволяє йти по екстенсивному шляху розвитку економіки, а для успішності інтенсивного - необхідно ефективно використовувати потенціал розробників інновацій.

Сутність економічних методів управління і розглянутих технологій, заснована на усвідомленому застосуванні на практиці об`єктивних економічних законів і їх безпосередньому впливі на матеріальні інтереси колективу.



Фінансово економічне управління, як правило, передбачає 3 варіанти використання інноваційного потенціалу трудових ресурсів. Перший передбачає прирівнювання трудомісткість всіх розробок за кожен період до робочого часу розробників (потреба в розробниках відрізняється залежно від попиту). Другий передбачає, що трудомісткості всіх розробок дорівнює робочому часу всіх розробників. Третій - трудомісткість періоду з мінімальним попитом дорівнює робочому часу розробників в цей період. Щоб встановити ефективність кожного з варіантів, необхідно оцінити економічні методи управління персоналом на практичному прикладі.

При апробації на моделі на фактичному матеріалі в якості вихідних можна прийняти такі дані: трудомісткість розробки, оплата праці за годину, оплата понаднормових, витрати на зберігання і пошук можливого застосування розробки, витрати по звільненню і наймом, тривалість робочого дня розробника, нерівномірний рівень попиту на розробки.

На абсолютній більшості підприємств найчастіше поширений другий метод, що обумовлено його соціальними вигодами і простотою обліку. Економічно найбільш вигідним є 3-й варіант, однак його застосування передбачає використання мінімальної кількості розробників, з найбільшою віддачею від кожного, відповідно необхідно розробити економічні методи управління персоналом саме в умовах інноваційного розвитку підприємства. Для додання нового імпульсу стимулювання продуктивності праці необхідно формувати, використовувати і розподіляти преміальні ресурси виходячи з цілей освоєння продукції, позбавляючись тим самим від практики преміювання в порядку доплат до заробітків.

Існує пряма залежність параметрів продуктивності праці від поліпшенням її умов. Удосконалюючи економічні методи управління персоналом, ми розвиваємо один з найважливіших елементів стимулювання високопродуктивної праці.

Узагальнюючи вищевикладене, представляється можливим зробити висновок про те, для створення ефективної інноваційної системи необхідно говорити про діалектичному взаємозв`язку всіх елементів роботи з персоналом, проте в сучасних умовах економічного розвитку, необхідний переклад цієї роботи виключно на принципи економічної ефективності.




» » Економічні методи управління персоналом в інноваційному процесі