Інноваційний процес як концепція вдосконалення виробництва

Теоретично, концепція вдосконалення виробництва, інноваційний процес розглядається як послідовність етапів:

1) ініціації і реалізації (Р. Норманн) -

2) оцінки, ініціації, впровадження, рутинізації (Дж. Хейджі, М. Ейкен) -

3) розуміння проблеми, продукування ідеї, пошуку вирішення проблеми, рішення, впровадження та використання (А.С. Майерс і Д. Маргіс).

В організаційному контексті виділяють стадії:

1) концептуалізація, внесення пропозиції, прийняття (схвалення) та впровадження (Дж. Вілсон) -

2) пошук «кореня» проблеми, продукування альтернативних пропозицій, оцінка альтернативних рішень, вибір і ініціація рішення, схвалення і рутинізація (Л. Каммінгс і М. О`Коннелл). Вдосконалення організації виробництва в контексті інноваційного розвитку підприємства, дозволяє виділити 3 етапи:

1. Отримання нововведення - це концептуальне і технічне рішення проблеми створення інновації.

2. Поширення і організація освоєння нововведенія-

3. Використання нововведення - сприяння в застосуванні, обслужіваніі- утилізація після використання.

Слід зазначити, що конкретний зміст етапів інноваційного процесу залежить від виду інновації і характеру просування нововведення на ринок.

Етапи життєвого циклу інновацій включають:

1. Дослідження.

2. Зародження - концепція вдосконалення виробництва завжди виникає на основі нової ідеї.

3. Розробка вироби.

4. Освоєння нового процесу.

5. Вдосконалення організації виробництва на підприємстві - підготовка виробництва, перевірка, власне здійснення виробництва.

6. Дифузія - впровадження інновації на конкретному об`єкті.

7. Споживання - використання інновації.

8. Рутинізація - перетворення інновації в буденне явище виробничої діяльності.

Концепція вдосконалення виробництва на основі інноваційного процесу, припускає, що він, як сукупність підпроцесів, охоплює:

1) основний інноваційний процес і споживання нововведень (розробка проектів, інвестиційний процес)-

2) процес обслуговування (комерційне, правове та організаційне, інформаційно-технологічний і освітній, фінансове та матеріально-технічне, консультаційне забезпечення, набір та підготовка кадрів) -

3) процес регулювання (державне, галузеве, регіональне, муніципальне, корпоративне).

З іншого боку, сам інноваційний процес, як концепція вдосконалення виробництва, ноогенезіса (створення нових знань), розглядається виходячи з уявлень про творчі людських проявах. Його «вживлення» в конкретний елемент зовнішнього середовища сприяє, у свою чергу, інфраструктура зовнішнього середовища, потенційно здатна реалізувати інновацію.

Слід виділяти етапи інноваційного процесу:

1) генерація ідеї-

2) синтез ідеї з наявним опитом-

3) корисна реалізації - створення прототіпа-

4) використання інновації з її «дегенерацією» -

5) експлуатація інновації з відсівом неповноцінного досвіду, який не здатний досягти мети-

6) вульгаризація інновації - втрата ряду увазі і задекларованих властивостей, що супроводжує капіталізацію накопиченого з її допомогою досвіду, перехід від елітарного застосування нововведення до його широкого використання.

Кінцевим же результатом реалізації та експлуатації інновації виступає також і збільшення обсягу знань. На цьому етапі концепція вдосконалення виробництва оформляється у своєму завершеному вигляді, а інновація перетворюється в звичайний робочий інструмент.

Таким чином, інноваційний процес, навіть на теоретичному рівні розгляду, виступає складним багатоаспектним явищем, а тому в науковій літературі даний термін має безліч інтерпретацій.