Педагогічна взаємодія

Педагогічна взаємодія - це процес спілкування вихователя і вихованця, націлений на те, щоб сформувати всебічно розвинену особистість. Це - одна з основних цілей педагогіки, яка складається з певних напрямків: навчальних, соціальних і дидактичних. Загальновідомо, що співпраця - початок людської соціального життя, тому саме взаємодія відіграє головну роль у комунікації. У цьому питанні існують певні процеси: вихователь - вихованець, взаєморозуміння, підтримка в колективі і інтегральні виховні моменти. Тільки тоді, коли дорослі люди є наставниками, це можна розглядати як педагогічну взаємодію. Воно не повинно бути авторитарним, так як в його основу включений основоположний принцип рівності відносин.

Учитель повинен створити такі умови для дитини, при яких він не стане чинити протидії у вихованні. Досвідчені викладачі зазвичай тонко керують даним процесом, розуміючи, що саме в цьому, перш за все, і полягає культура педагогічного спілкування. Дане питання є на сьогоднішній день актуальним, оскільки спостерігається криза у вирішенні комплексної завдання виховання і навчання.

Які стилі педагогічного керівництва існують? Необхідно відзначити, що на них особливо впливає характер взаємодії і відносини між вихователем і учням. Цій проблемі присвятили свої праці Климов Е. А., Чуднівський В. Е. та інші педагоги. Маркова А. К. виділяє три стилі: авторитарний, ліберальний і демократичний.

Демократичний стиль передбачає, що дитина є рівноправним учасником у різних видах трудової, навчальної та громадської діяльності. Це - один з найсучасніших і провідних стилів. Учитель спрямовує учнів таким чином, щоб вони могли правильно приймати самостійні рішення, але вважалися при цьому з думкою наставників. Він дає поради, спонукає до дій і реагує на прохання учнів, тому культура педагогічного спілкування виходить на більш високий рівень. При відповідній постановці даного питання процес навчання стає максимально наближеним до особливостей дитячої психіки.

Стилі педагогічного мистецтва увазі і авторитарне напрямок. У цьому випадку дитина вже не є рівноправним партнером, а виступає як об`єкт, на який спрямована педагогічний вплив. Використовуючи цей стиль, вчитель зазвичай не отримує професійного удовлетворенія- його головними методами роботи стають команди і накази, що сприяє зниженню активності дітей на уроках.

Педагогічна взаємодія найменш проявляється при використанні ліберального стилю. Цей стиль дозволяє хлопцям самим проявляти ініціативу, а вчитель намагається піти від самостійного прийняття рішень. У цьому випадку вчитель безсистемно здійснює свою діяльність у навчальному процесі, що може позначитися на його результатах.

Всі перераховані стилі виявляють ставлення до партнера взаємодії. Необхідно звернути увагу на те, що кожен з них має на увазі переважання різних форм спілкування - діалогічного або монологічного.

Педагогічний вплив також буває двох видів: суб`єктно-об`єктне і суб`єктно-суб`єктна.

Перше - це вплив за типом «педагог - вихованець». Тут вчитель відіграє основну роль у навчанні та вихованні. Саме він ставить завдання і вимагає їх виконання. Викладач стимулює розвиток відповідальності та дисциплінованості в учнів, завдяки цьому вони здобувають необхідний досвід і знання, вчаться контролювати себе і свої вчинки. Є і негативна сторона такого взаємодії: дитина не буде привчений самостійно управляти своєю діяльністю.

Відносини суб`єктно-суб`єктні сприяють прояву самостійності та активності у підопічних, які вчаться знаходити вихід з проблемних ситуацій і шукають спосіб розвитку співробітництва з оточуючими людьми.

Отже, педагогічна взаємодія - це спілкування викладача з дитиною, яке покликане забезпечити розвиток творчих даних учня, мотивацію і результат діяльності, а також виховне спрямування комунікативної діяльності вчителя і учня.