Розвиток мовлення дітей дошкільного віку за допомогою малих фольклорних форм

У сучасних дітей все частіше діагностуються затримки в розвитку мови, порушення вимови або повна відсутність говоріння при нормальному розвитку мовного апарату. Мабуть, змінилися форми спілкування дітей і батьків, зменшилася кількість особистісного спілкування, збільшилася можливість отримання інформації через технічні засоби: телевізор, комп`ютер, радіо. При цьому малюки не бачать зразок формування звуку і техніку його вимови, тому для розвитку вміння говорити витрачається більше часу, ніж раніше.

Для того щоб розвиток мовлення дітей дошкільного віку відбувалося у відповідність з нормою, слід уже в період виношування дитини розмовляти з ним, читати вголос ритмічні побутові віршики та співати колискові пісеньки. Клінічними психологами доведено, що дитина починає сприймати звуки з чотирьох місяців внутрішньоутробного розвитку, а спів матері розвиває його слух, заспокоює, створює ситуацію «діалогу», але поки без слів з боку дитини. Малюк може реагувати рухом або, навпаки, заспокоєнням на голос матері. До того ж, закладається пасивний словник, який в майбутньому затребується і активізує розвиток мовлення дітей дошкільного віку тоді, коли їх мовний апарат буде готовий до говорінню. Розглянемо це більш детально.

Розвиток мови дошкільників - процес безперервний, тому вже після народження батьки можуть крім побутового спілкування супроводжувати свою взаємодію з дитиною примовками з приводу вмивання, розчісування, ходьби і здійснення прогулянок. Вони вимовляються чітко. Мама нахиляється над малюком таким чином, щоб він бачив її обличчя, губи, язик при говорінні. Можна помітити, як немовля ще без звуків намагається копіювати мамині рухи губами. Так відбувається тренування промови, зміцнення м`язів мовного апарату.

Розвиток мовлення дітей дошкільного віку починається з перших словесних ігор, в яких рух поєднується зі словом. Гра в «ладушки», «сороку-Белобока» або «хлопчик-мізинчик» допомагає запам`ятати значення слова, а часте відтворення віршованого тексту допомагає дитині повторювати його раз за разом все в більшому обсязі. Стимулом для вимови стають позитивні емоції дитини, які він відчуває під час гри.

Розвиток мовлення дітей дошкільного віку, а також її вдосконалення можна відстежити за кількістю вимовлених слів дитиною, а також по його вмінню будувати фрази, пропозиції, задавати осмислені питання. Якщо до року дитина використовує у мовленні тільки 8-10 найпростіших слів, то до півтора років запас слів збільшується до 40, а малюк починає запитувати, вказуючи на предмет: «Що це?». У три роки словниковий запас різко збільшується і досягає тисячі слів, які малюк поки не все вимовляє правильно, а звуки найчастіше пропускаються або спотворюються. До п`ятирічного віку дошкільник, як правило, чітко вимовляє всі звуки рідної мови, будує складні речення, його мова схожа на невелику розповідь, а словниковий запас досягає 2500 слів, які дитина може вживати в різних відмінках, з приводами.

Розвиток мови в дитячому садку відбувається не тільки на організованих педагогом заняттях, але у вільному спілкуванні малюків, коли вони організовують сюжетні ігри, розігрують театральні вистави. За основу ігр та інсценівок, насамперед, відбираються фольклорні твори: потішки з коротким сюжетом, пестушки, знайомі з раннього дитинства, коли батьки грали з пальчиками і долоньками малюка, а також прості казкові сюжети: «Колобок», «Теремок», «Курочка Ряба »та інші.

Малі фольклорні форми - прості, ритмічні й зрозумілі дітям. Підібрані відповідно до віку, вони служать засобом для сприйняття і тренування промови. Вони можуть у великому асортименті використовуватися і батьками, і вихователями в будь-який час: на занятті, при підготовці до сну, при вчиненні побутових дій.